Громадянам, які хочуть заробити на депозитах прибутковість вище рівня інфляції, доведеться непросто. Ставки за ними продовжують падати. За даними індексу UIRD, від початку 2017 року середня ставка за річними гривневими депозитами для громадян в найбільших ощадних банках зменшилася на 1,6 процентних пункта і на 10 травня склала 15,87% річних. Зазначимо, що за весь минулий рік ця депозитна ставка впала на 3,76 п. п.
Тенденцію зниження вартості депозитів підтримали державні банки, які концентрують близько 60% усіх роздрібних вкладів у країні. Ще в лютому три роздрібних держбанки – ПриватБанк, Ощадбанк і Укргазбанк – одночасно опустили ставки за депозитами для фізосіб. Наприкінці квітня ПриватБанк анонсував чергове зниження ставок.
Але цього виявилося мало. У НБУ стверджують, що ставки депозитів у держбанках усе ще невиправдано високі – близько 15,5% при 10,3% в деяких приватних банках. «У нас народ довіряє держбанкам часто менше, ніж комерційним установам, але усе-таки розрив у 500 базисних пунктів між депозитною ставкою банку з іноземним капіталом і держбанком – це дивно. Держбанки навряд чи повинні задавати верхню частину діапазону ставок за депозитами», – заявив заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.
Синхронністю дій держбанків зацікавився Антимонопольний комітет, який почав у лютому дослідження можливої змови. Однак через майже три місяці АМКУ поки не дійшов ніякого висновку. «Наявна в комітеті інформація свідчить про те, що в цілому на ринку спостерігається зниження процентних ставок за депозитними вкладами фізичних осіб. На сьогодні поставлене запитання (про можливу змову. – FinClub) досліджується із застосуванням комплексного підходу, в тому числі узагальнюється отримана інформація», – повідомили FinClub в прес-службі Антимонопольного комітету.
Уявна перевага
Держбанки можуть активніше знижувати ставки за депозитами та економити на процентних витратах, оскільки мають неконкурентну перевагу перед комерційними установами – державну гарантію на всю суму вкладу. Юридично її мають тільки вкладники Ощадбанку. Вкладники ПриватБанку та Укрексімбанку її так і не отримали, оскільки прийнятий парламентом відповідний закон президент Петро Порошенко не підписав.
Проте акціонер – держава – в будь-якому випадку несе відповідальність за свої банки. «Відповідно до закону про систему гарантування вкладів, учасниками і платниками внесків є усі банки, в тому числі й державні, за винятком Ощадбанку. Вклади гарантуються Фондом гарантування в рамках певної суми (до 200 тис. грн – FinClub) і власником банку, тобто державою, якій належить 100% пакет акцій», – говорить керівник департаменту заощаджень ПриватБанку Андрій Шульга. ПриватБанк продовжує платити регулярні відрахування до Фонду, як і приватні банки.
Ставки продовжать падати
Банкіри визнають, що в депозитній політиці звертають увагу на держустанови, а ставки на ринку продовжать падати. Цього року швидкість їх зниження залежатиме від ситуації в економіці. «Зниження ставок залежатиме від темпів зниження інфляції, а також грошово-кредитної політики НБУ. Враховуючи позитивний прогноз щодо інфляції на рівні 9,1% (плюс-мінус 2%), ми припускаємо, що зниження ставок за гривневими депозитами буде в рамках 2-3% до кінця року, а по валюті ставки знизяться ще на 0,5-1,5% в залежності від терміну депозиту», – зазначає головний скарбничий Альтбанку Наталія Жиленко.
«У разі відсутності додаткових макроекономічних факторів протягом поточного року ми зможемо спостерігати поступове зниження ставок за депозитами фізосіб в діапазоні 1-2% річних. Це пов’язано з поступовою стабілізацією ринку. Найвірогідніше, в короткостроковій перспективі банки робитимуть акцент на строкові депозити терміном три-шість місяців, до кінця року акцент зміститься на довгі гроші», – прогнозує в. о. директора з розвитку роздрібного бізнесу Альфа-Банку Олексій Пузняк.