Думка

Ольга Голубовська
Заслужений лікар України,
професор
Зав. кафедрою інфекційних хвороб в Bogomolets National Medical University

До якого все-таки марення і хаосу ми дожили.

Люди пруть натовпами в інфекційні стаціонари «протестуватися на коронавірус».

Це при тому, що амбулаторні консультації в наших стаціонарах – це грубе порушення санітарно-епідеміологічного режиму.

Епідеміологи, яких зараз в лікарнях вже немає, та й повноважень у них немає, раніше за такі речі влаштовували такий гамір, що адміністрація цілком могла втратити своє місце.

Зараз повна демократія. Захотів прийти до лікаря – до сімейного не потрапиш, швидку теж не завжди вдається викликати, йди відразу в інфекційний стаціонар, там приймуть. А потім відпустять за відсутністю хвороби. Те, що це режимне відділення, де знаходиться маса хворих з підозрою на COVID19, всякі там грипи і менінгококові інфекції ніяк не лякає наших громадян. Зате наших громадян сильно налякали здорові співвітчизники з Китаю.

Що я хочу сказати. У ще відносно спокійній обстановці відсутності масових надходжень і смертей система охорони здоров’я в розрізі інфекційних відділень працює з явним необгрунтованим перевантаженням. Це призводить до певного хаосу, відволікання мед. персоналу від серйозних хворих (бо ставок додаткових ніхто не дав, навпаки, все скорочується, всі готуються не до «коронавірусу», а до реформи вторинного рівня), звільнення мед. персоналу, включаючи медсестер, без яких лікарям робити нічого.

Є чіткі алгоритми. Якщо вони не працюють, зрозумійте, це не проблема лікарів стаціонару. Звертайтеся до тих, хто довів ситуацію до повного абсурду.

Людей зрозуміти можна, вони бояться. Епідемія кору все і так показала, багато говорити не потрібно. Але ми не можемо їх піддавати ризику інфікування. Причому різними захворюваннями. За відсутності належних служб, які це припиняли, взиваю до свідомості наших громадян – припиніть це паломництво. Не піддавайте себе зайвої небезпеки.

Коли у нас була держава, все не тільки регулювалося нормативними документами, а й було обов’язковим до виконання. А все, що стосувалося загрози поширення інфекцій – строго контролювалося і винні в порушеннях каралися. Раніше я навіть думала – зайве строго. Зараз, подивившись на європейські штрафи і тюремні терміни в разі порушення обмежувальних заходів, я вже так не думаю …)

Знайшла застарілий наказ по службі. Бо дивні питання мені часто задають наші суперреформатори – наприклад, чим інфекційне відділення відрізняється від соматичного, що таке мельцерівський бокс. Правда, хороший питання від ідеологів реформи в її розпалі …) З цього ми починали курс інфекційних хвороб на 5 курсі протягом багатьох років. Потім, через скорочення кількості годин на викладання нашого предмета, пожертвували цим на користь збереження досліджуваних нозологій.

Бо студенти і так в шоці від обсягу матеріалу, який треба готувати на кожне заняття …)