Кредити в iноземнiй валютi – афера Нацiонального банку Украiни

Ситуацію, яка склалась в банківській системі України з поверненням позичальниками – фізичними особами кредитів в іноземній валюті, спровокували Національний та комерційні банки.

Як це сталось та що необхідно зробити щоб виправити ситуацію, розповіла економіст, член громадського об’єднання «Група Взаємодопомога» Любов Молчанова.

Видача кредитів у валюті в 2000-х роках, по суті, виявилася банківської аферою.   Відповідно до вимог статті 99 Конституції, України визначено, що «Грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави – Національного банку України», а значить жорсткий контроль за дотриманням валютного законодавства банками України повинен був здійснювати саме Нацбанк.

Про незаконність кредитів в іноземній валюті заявив ще у 2006 році тодішній Голова Національного банку В.Стельмах на круглому столі, присвяченому Дню банкіра: «валютне кредитування повинно здійснюватися під реалізацію зовнішньоекономічних контрактів, у нас його близько 20% від загального обсягу. Все інше, коли ви отримуєте кредит на купівлю автомобіля, пральної машини, — це не валютне кредитування».

У нас в країні заборонені розрахунки іноземною валютою. Тобто немає внутрішньої основи для валютного кредитування. Це по-перше. По-друге, ніхто не дає на купівлю автомобіля валюту в кредит. Видали кредит — ви одразу міняєте його на українську національну валюту в цій же касі і платите за машину. Хіба ж це валютне кредитування? Тим паче, що законами України визначено: банківський кредит — будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, а гроші для України — це гривня, бо тільки вона є засобом платежу в нашій країні.

А як тоді зрозуміти дії чи бездіяльність регулятора з питання кредитування фізосіб в іноземній валюті?

Якби наша країна була правовою державою і дотримання її законодавства було аксіомою, ні у кого б не виникло навіть думки про порушення законів, а головне, Конституції. Але наші чиновники повністю ігнорують Основний закон країни, а дивлячись на них, те ж саме роблять і представники банків з іноземним капіталом, які якраз і спровокували   кредитну катастрофу в іноземній валюті.   Кредити у валюті почали давати банки з іноземним капіталом. Це стосується “Укрсиббанку”, “ОТП Банку”, “Універсал Банку”, “Райффайзен Банку” та інших. Вони придумали таку схему, і їм було плювати на наше законодавство. Жодна країна в Європі, яка поважає свої закони, не дозволила б такого беззаконня.

І в цій ситуації Національний банк не виконав свою функцію – забезпечення стабільності національної валюти. Прийнявши Постанову № 483,  НБУ попередив банки про те, що валютна операція, на здійснення якої отримано ліцензію, не може проводитися за рахунок іноземної валюти, отриманої як кредит або придбаної за гривні на міжбанківському валютному ринку України? І що? Постанова прийнята, але за її виконанням ніхто не слідкував. А наші кредитні договори якраз і є підтвердженням того, що іноземна валюта позичальниками була отримана як кредит, а багато банків самі підтвердили, що купували валюту для кредитування на валютній біржі. Виникає питання, чому  Нацбанк цього не бачив? У нього ж є департамент фінансового моніторингу, який повинен був відстежувати операції. А він не працював. Ми розуміємо, це було зроблено виключно з меркантильних інтересів.

І які тепер ваші дії – як можна вирішити проблему позичальників фізосіб в іноземній валюті?

Якщо Ви пам’ятаєте, ми вже один раз спробували вирішити свою проблему шляхом прийняття Законопроекту 1558-1. Він був прийнятий Верховною Радою аж в третьому читанні. Це безпрецедентний випадок, який підтверджую жорстку боротьбу банків з позичальниками за свій особистий заробіток. В нашому Парламенті дуже потужне банківське лобі і перемогти його нам, народу, який зараз поставили на межу виживання, шанси мінімальні. Великі гроші роблять велику біду. Але мова зараз про те чим завершився процес боротьби. Ніяк не нашою перемогою!!! Президент Порошенко, який у своїй передвиборчій кампанії обіцяв позичальникам повернути справедливість і перерахувати валютні кредити за курсом отримання, цинічно і в черговий раз ввів людей в оману – він вирішив цю проблему просто – заветував Законопроект.

Але ми не зупинились на цьому, ми продовжуємо боротьбу, але вже на іншому рівні. Цей рік ми вирішили присвятити вивченню правової бази незаконності кредитів в іноземній валюті. І нам вдалось досконально розібратись в чому ж полягає ця незаконність. В результаті народився Законопроект «Про відновлення довіри споживачів   кредитних послуг – фізичних осіб до банківської системи України», який був зареєстрований народним депутатом  М.Головком під №6721, за що ми йому дуже вдячні.

Ви можете коротко розповісти основну суть Законопроекту?

Законопроект стосується абсолютно всіх позичальників – фізичних осіб, підприємців які брали не тільки споживчі кредити, а й кредити на розвиток бізнесу  незалежно від суми залишку.

Перерахунок зобов’язань за договором про надання кредиту в іноземній валюті (з урахуванням сплачених процентів за весь період користування кредитом) здійснюється  за офіційним курсом Національного банку на дату отримання кредиту та за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату перерахунку незалежно від початкової його суми та мети.

Несплачені (прострочені) проценти за користування кредитом та нараховані штрафні санкції підлягають списанню.

Якщо в результаті перерахунку сплачених платежів за зобов’язаннями, здійсненими Позичальниками протягом всього періоду користування кредитом з урахуванням сплачених процентів у національній валюті, буде встановлена переплата, банки зобов’язані повернути надлишково сплачені кошти.

Якщо в результаті перерахунку сплачених платежів за зобов’язаннями, здійсненими Позичальниками протягом всього періоду користування кредитом з урахуванням сплачених процентів у національній валюті, зобов’язання Позичальника виявляться невиконаними, банк укладає додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору про надання кредиту в іноземній валюті на залишок заборгованості, перерахований у національну валюту за курсом його отримання. При цьому платіж за кредитом у національній валюті не повинен перевищувати 35 відсотків сукупного місячного доходу сім’ї, включаючи збільшення строку кредитування.

Банкам забороняється встановлювати процентну ставку за реструктуризованими зобов’язаннями та залучення поручителів.

Банки, до яких введена тимчасова адміністрація або, які знаходяться в стадії ліквідації, зобов’язані здійснити зазначений перерахунок залишку зобов’язань за договором про надання кредиту в іноземній валюті за курсом та на умовах, передбачених цим Законом. На   суму переоцінки зменшується заборгованість Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перед Національним  банком.

Законопроектом також передбачені збереження норм «права першої руки та ключів на стіл».

Це якщо коротко. Хто хоче знати більше, то  повний текст Законопроекту №6721 та пояснювальної записки до нього опубліковано на офіційній сторінці  Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної   Ради України.

І останнє, якщо банки думають, що ми здались, вони глибоко помиляються. Ми не сидимо склавши руки – у нас вже є кілька завершених судових процесів. Ми просто чекаємо, коли запрацює Верховний суд. Нам треба пройти останню інстанцію для звернення до Європейського суду з прав людини в Страсбурзі. В ньому розберуться з дотриманням банками законів України, будуть оприлюднені назви банків, які творили ці  беззаконня. І головне – створений прецедент може привести до непередбачуваних наслідків не тільки для банківської системи країни, а й для Державного бюджету, який повинен буде компенсувати людям понесені матеріальні та моральні збитки, так як це прописано в ст.56 Конституції України:

«Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень».

Любов Молчанова, економіст