Реформа виконавчого провадження: як буде проводитися виселення із житла

• Facebook
• YouTube
• Tumblr
• RSS Feed
• Mail

Що зміниться в порядку примусового виселення із житла, а що залишиться як і раніше.

Депутати давно обіцяли провести реформу виконавчого провадження. Нарешті в Раді був зареєстрований комплексний законопроект № 5660 від 14.06.2021 «Про примусове виконання рішень».

Його підготували на заміну таким діючим законам:

– «Про виконавче провадження»;

– «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»;

– «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»;

– «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».  

Положення законопроекту регулюють, зокрема, порядок виселення фізичних осіб із жилих приміщень.  Законопроект містить застереження, що рішення про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; про виселення та вселення фізичних осіб; за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена, можуть бути передані на виконання приватним виконавцям не раніше 1 січня 2025 року.

Законопроект передбачає внесення змін до Житлового кодексу, точніше в його статтю 109 «Виселення з жилих приміщень».

У новій редакції вищезазначена норма буде мати такий зміст.

Виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечено іпотекою відповідного жилого приміщення та у разі примусової реалізації (передачі стягувачу) жилого приміщення.

Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку жилий будинок чи жиле приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов’язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити жилий будинок чи жиле приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Примусова реалізація (передача стягувачу) жилого приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після реєстрації новим власником права власності на жиле приміщення всі мешканці зобов’язані на письмову вимогу нового власника добровільно звільнити жилий будинок чи жиле приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Виселення громадян у випадках, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні не тягне припинення виселення громадянина з відповідного жилого приміщення.

Стаття 113 законопроекту «Про примусове виконання рішень» передбачає такий порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення.

Реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна, цінних паперів) здійснюється шляхом електронних аукціонів або за фіксованою ціною. 

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 30 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.

Не реалізоване на електронному аукціоні нерухоме майно виставляється на повторний електронний аукціон за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно – 75 відсотків його вартості. 

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на третій електронний аукціон за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно – 50 відсотків його вартості. 

У разі надання стягувачем згоди третій електронний аукціон здійснюється у спосіб продажу майна з можливістю зниження початкової ціни, але не нижче 60 відсотків його вартості для нерухомого майна та 30 відсотків його вартості – для рухомого майна та з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій. 

У разі нереалізації майна на третьому електронному аукціоні виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. 

У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, майно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавче провадження припиняється. 

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.

За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавча санкція, штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною третього електронного аукціону або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно. 

Визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден, зброї виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання.

Джерело: https://sud.ua

Підписуйтесь на наш канал в Telegram – будьте в курсі останніх новин!

Також Ви можете Розмістити свою скаргу, статтю або новину на нашому сайті.