Відкрийте, це колектор. Як в Україні виселяють боржників з квартир

Десять годин я стою в коридорі біля ліфтів, намагаючись захистити квартиру київської родини Ликових. Трикімнатну, площею 77,7 кв. м, на Оболоні, недалеко від Дніпра. Колись її заклали в Дельта Банку, який тепер банкрут. Ринкова вартість житла – 2-2,5 млн грн, борг Юрія Ликова – 363 тис. грн. Чоловік намагався купити цей борг з аукціону, але колекторські компанії активно підвищували ставку, так що Ликов залишився в прольоті. Далі він чекав звернення від нового власника його боргу компанії “Мегаінвест Сервіс”, щоб обговорити з нею умови повернення грошей. Але та продала закладену квартиру без його відома. Новим власником став житель Дніпра Віктор Душин, людина, раніше Ликовим абсолютно невідома.

Хлопці спортивної зовнішності на чолі з колишнім мешканцем Донецької області Євгеном Томчаніновим, відомим по аналогічним скандалам, діють точно і злагоджено. Як тільки хто-небудь із сусідів або тих хто прийшли на шум виступає в підтримку Ликових, вони накидаються на нього з криками про “беззаконня і несправедливість”. Поліцейським, які впізнають в них фігурантів інших подібних справ, хлопці нахабно посміхаються в обличчя. Адже вони нічого не порушують, а є довіреними особами нового власника житла.

– Стривай-стривай, це не тебе ми возили в райвідділ? – запитує один з поліцейських у Томчанінова.

– Може, і мене, а може, й ні, – посміхається той. – Я багато де буваю.

– Послухай, а чи не пора тобі на пенсію? – звертається до нього інший правоохоронець.

– Та ви що, хлопці! У мене поки роботи вистачає. А як знімуть мораторій з продажу землі, тоді я ще як мінімум років п’ять буду при справах!

Право власності на квартиру Душину передала нотаріус Київського нотаріального округу Інеса Тверська, зробивши про це відповідну відмітку в реєстрі нерухомості. За словами Юрія Ликова та його дружини Ірини, ніяких повідомлень про вимогу боргу і про можливість переходу права власності вони не отримували. Зате півтора тижні тому молоді хлопці, які чергували в коридорі біля ліфта, дочекалися, коли син Ликових відкриє двері, і увірвалися в квартиру. Прийшовши додому кілька годин по тому, подружжя побачили на дверях своєї квартири нові замки і наклейку, що повідомляла, що їхнє житло під охороною.

Люди, які опинилися в квартирі, впускати колишніх господарів відмовилися, запропонувавши скинути їм речі з балкона. Дев’ять днів Ликови жили у друзів і рідних, а потім Юрій, помітивши, що хлопці, які зайняли його квартиру, зникли, зламав двері і знову повернув собі житло, в якому прожив понад 20 років.

Томчанінов з “групою підтримки” приїхав тут же і за допомогою свого слюсаря став знову ламати двері. Але цьому завадила поліція. Незабаром приспіли бійці охоронної фірми, начальство райвідділу, слідчо-оперативна група і навіть спецназ. У хід пішли кулаки і газові балончики. І хоча після десятої години “боїв” поліція нікого не затримала, Ликови залишилися жити в спірній квартирі. Але їхні опоненти капітулювати не хотіли, перевівши справу в юридичну площину і тепер уже через суд вимагаючи виселення колишніх господарів. Ті ж подавати зустрічні позови не могли, оскільки їх скарга “застрягла” в Антирейдерський комісії, яка не має права розглядати скарги, якщо справа слухається в суді.

На початку лютого комісія Ликову відмовила, порахувавши, що держреєстратор рішення про перехід права власності прийняв “відповідно до законодавства”. Цей документ за підписом міністра юстиції Дениса Малюськи є в розпорядженні Фокуса.

За тими ж лекалами

Цей випадок можна було б вважати приватним, якби не історія киянина Володимира Прохоренко, як дві краплі води схожа з історією Юрія Ликова. За аналогічною схемою квартира Прохоренко дісталася тому ж Віктору Душину, переоформила її та ж Інеса Тверська, а виселення колишніх господарів забезпечував той же Євген Томчанінов.

– На наших дверях була записка, написана від руки, і в ній повідомлялося, що я, мовляв, новий власник, звертайтеся за таким-то телефоном, – розповідає Володимир Прохоренко. – Я запропонував поліції захистити мене, коли зламаю замки на своїх дверях, але отримав відмову. Зате замість поліції приїхала “бригада”: кілька молодих хлопців, багато з яких були напідпитку. Вони відтерли мене від дверей. Я знову викликав поліцію, але вона навіть не піднялася на поверх. На цьому все закінчилося. У квартиру до сих пір потрапити не можу. Я не раз просив загарбників дозволити мені хоча б зайти в мою квартиру, щоб забрати гроші і речі, але вони відповідали одне: “У цю квартиру ви вже ніколи не потрапите. Якщо хочете, скинемо ваші речі через вікно”.

Все це сталося через доларову кредитну лінію, яку Прохоренко відкрив в Тасбанку в 2007 році. Згодом його борг перекочував в Сведбанк, а той, йдучи з ринку, продав свій кредитний портфель Дельта Банку. Йому Прохоренко справно платив аж до обвалу гривні в 2014-му. У банк він відправив два листи з проханням реструктуризувати борг, але у відповідь отримав судовий позов про примусовий продаж застави. В результаті чоловік теж вирушив до суду. Всі суди, включаючи Верховний, стали на його бік. Але 9 вересня минулого року, в день прийняття рішення Верховним судом, що відмовив Дельта Банку в задоволенні позову, квартира Прохоренко несподівано змінила власника.

– Я провів у дверей Юрія Ликова 12 годин і побачив злагоджену схему, – зазначає Анатолій Волков, адвокат сімей Ликових і Прохоренко. – Є старший, який координує всі дії, є силовики, є “ведмежатник”, що зламує двері, якому тут же перекидають через “Приват24” кілька тисяч гривень за послугу. Цих людей супроводжує група юристів, котрі намагаються відстояти одну позицію: ось наше право власності, а ви, колишні жителі нашої квартири, йдіть звідси, куди знаєте. Але не можна просто так захоплювати квартири, набуваючи контроль над цінними речами та грошима. Це відвертий грабіж! Новий власник житла повинен звернутися в суд з вимогою виселити попередніх власників. Крім того, він не має права перешкоджати попаданню в квартиру тих, хто в ній зареєстрований.

За словами адвоката Волкова, колектори повинні були направити Юрію Ликову цінний лист з пропозицією викупити закладену квартиру, оскільки він, відповідно до закону, має першочергове право викупу житла, в якому зареєстрований. А ось Володимир Прохоренко брав кредит в доларах, а зараз діє мораторій на стягнення квартир, які є предметом іпотек в іноземній валюті. При цьому держреєстратору слід встановити безспірність заборгованості.

Про свою ситуації Юрій Ликов писав у всі інстанції, починаючи з Офісу президента і закінчуючи районною прокуратурою. Але його звернення перенаправляли до Оболонського райвідділу поліції, а той кримінальну справу відкрив лише за фактом самоправства. Єдиним, хто підтримав сім’ї Прохоренко і Ликових, стала громадська організація “Група Взаємодопомога”, яка відстояла за три роки понад 60 подібних квартир. Принцип організації такий: всі жертви “квартирного свавілля” об’єднуються, ходять на суди один до одного, влаштовують мітинги і пікети.

– У законодавстві немає слів “колектор” і “рейдер”, – пояснює Віталій Белько, глава “Групи Взаємодопомога”. – Тому ми ці терміни не приймаємо. Ми говоримо, що маємо справу зі звичайними злочинцями. Вони зламують двері, вриваються в житло і грабують людей. Але поліція, що приїжджає на виклики, як правило, не хоче навіть приймати заяви про злочин. Людей викидають на вулицю, а речі і гроші привласнюють. Державним реєстратором за хабар може стати практично будь-хто, а за адресами, де зареєстровані колекторські компанії, часто пустирі або собачі будки.

За словами Белько, угруповань, віджимаючих житлову нерухомість, в Україні близько 500, в результаті їх діяльності за останні три роки понад 300 осіб покінчили життя самогубством. Але тепер колектори порозумнішали: нікого не виселяють, а заявляють, що будуть жити “в своїй квартирі разом з колишніми господарями”, які там зареєстровані.

Як виникла схема

Прийняті після Революції гідності нові редакції законів “Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно” і “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” ліквідували монополію держави на реєстраційні дії, в рази спростивши їх проведення. За новими правилами, стати держреєстратором тепер може будь-хто, хто три роки працював в сфері права. Ця людина не зобов’язана перевіряти справжність документів, які йому надають, так що цілком може передати право власності на нерухомість за підробленими документами. При цьому ніхто нічого не порушує, а покарання держреєстратора за участь в ризиковій схемою, результатом якої стала зміна власника об’єкта нерухомості, – відсторонення від роботи на 1-3 місяці.

В таких умовах колекторські компанії часто перетворюються в узаконені злочинні угруповання, які залучають до роботи людей з кримінальним минулим. Їх цікавлять виключно об’єкти застави, а не повернення боргів, адже прибуток у разі продажу будинків або квартир за ринковою ціною часом досягає 1000%.

Найчастіше колектори діють за такою схемою. Кредитні портфелі ліквідованих банків (а таких протягом останніх п’яти років виявилося більше 80) передаються Фонду гарантування вкладів, який, часто без відома боржників, перепродає їх з аукціону колекторським компаніям. Згідно із законом колекторські компанії мають право продати об’єкт застави, що вони і роблять. Про такі продажі власники квартир дізнаються, лише коли опиняються на вулиці.

У той же час захищати жертв сумнівних угод поліція відмовляється, пропонуючи їм звертатися в суд. Нерухомість тим часом кілька разів перепродається і розплутувати цей клубок доводиться кілька років, нерідко відшкодовуючи збитки іншим покупцям, які купують квартири вже законно.

Плати за рахунками

У 2014-му тисячі позичальників валюти, що опинилися у важкій ситуації через стрибок курсу долара, домоглися мораторію, що забороняє відбирати у боржників їх єдине житло. Але в травні минулого року Верховна Рада прийняла Закон №2478-VIII, котрий дозволив відбирати майно у тих, хто взяв кредити в 2019 році. Його прикінцеві положення з невеликими обмеженнями стосуються і тих, хто взяв кредит до вступу в силу цього закону. Також Верховна Рада прийняла Кодекс по процедурі банкрутства, який в жовтні 2020 го, за словами Віталія Белько, прямо не припиняє дію мораторію, але дозволяє відбирати нерухомість у позичальників. Це посилить позиції колекторів.

Протистояти цьому намагається громадськість. Так, Михайло Стрельников, голова правління громадської організації “Фінансова грамотність України”, розробив законопроект №2133 про захист споживачів від зловживань з боку колекторів. Але вже на засідання робочої групи під керівництвом профільного комітету Верховної Ради – з питань фінансів, податкової та митної політики, документ потрапив в настільки зміненому вигляді, що, за словами Стрельникова, тепер фактично “легітимізує колекторне беззаконня”, усунувши практично всі штрафні санкції щодо колекторів. Автор законопроекту звернувся з протестним листом до глави парламенту Дмитра Разумкова, однак безрезультатно: в грудні Рада все ж проголосувала законопроект в першому читанні.

За місяць до цього голова Нацбанку Яків Смолій під час наради з президентом Володимиром Зеленським повідомив, що обсяг проблемних кредитів в українських банках становить близько 50%, або 566 млрд грн. За цим показником Україна перша в світі.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук відповів на це так: “Щоб повернути кошти платників податків, зберегти фінансову стабільність і відновити активне кредитування, держава повинна активно працювати над стягненням боргів з позичальників і екс-власників”.

Залишилося придумати, як це зробити з урахуванням інтересів більшості українців. Адже в наших реаліях активне стягнення боргів нерідко означає забрати за копійки дорогі застави, не роблячи нічого для того, щоб боржники могли повертати кредити. Колектори, які отримують на такій роботі надприбуток, цьому тільки раді.

Джерело: https://focus.ua