Боржники ігнорують реструктуризацію

Закон про фінансову реструктуризацію діє вже півроку, а все ще жоден банківський боржник не вирішив скористатися спрощеною процедурою реструктуризації боргів. У банкірів і юристів багато пояснень – від недосконалого законодавства до посилань на особливості побудови бізнесу. Але факти неупереджені: закон, який Нацбанком, Кабміном і МВФ позиціонувався мало не як «прорив», бізнесу виявився поки не потрібен.

Закон про фінансову реструктуризацію вступив в силу 19 жовтня – більше півроку тому. Але весь прогрес за цей час його дії звівся до створення керівних органів. В кінці 2016- го на конкурсі обрали наглядову раду, а через місяць з нього вже пішов Роман Шпек. Лише 3 квітня 2017 го почали працювати секретаріат і арбітражний комітет.

«На сьогоднішній день жодної заявки від компанії на проведення фінансової реструктуризації до нас не надходило», – заявила сьогодні глава секретаріату Юлія Костецька. За її словами, інформація про подані заявки буде публічною. «Вже на наступний день після надходження заявки ми опублікуємо її на сайті. Так все кредитори, в тому числі непритягнення, зможуть отримати інформацію про плановані і запущених реструктуризаціях і, при бажанні, приєднатися до них », – уточнила Юлія Костецька.

Правові проблеми

Перші охочі боржники, якщо вони з’являться, зіткнуться з суперечливим правовим полем, яке не відповідає на питання про те, як безболісно провести процедуру реструктуризації боргу. Наприклад, до цих пір немає позиції УКРІНФОРМ щодо необхідності сплати ПДВ боржниками: чи потрібно платити ПДВ при операціях з інвестиційною нерухомістю, майновими правами та при поступку прав вимог. Немає роз’яснень з пільг для банків.

Немає затвердженої позиції і у Антимонопольного комітету. Адже якщо органи стягнення, наприклад, ГФС, спишуть частину боргу, такі дії можуть оцінити як держдопомогу. А це вже потрапляє під дію закону «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», який вступить в силу в повному обсязі 2 серпня 2017 року. «У такому разі звільнення від податків в ході фінреструктурізаціі буде оцінюватися на предмет того, чи є воно держдопомогу і порушує це конкуренцію. Буде надано відповідний висновок », – сказала головний експерт відділу моніторингу державної допомоги департаменту конкурентної політики АМКУ Олена Гадомський.

Відкритим поки що залишається питання, чи буде розцінюватися як держдопомогу списання частини боргу і зменшення процентної ставки по кредиту держбанками. «Якщо держава в особі держбанків буде виступати у відносинах з приватними банками в якості приватного інвестора і надавати фінанси, то така підтримка не буде вважатися держдопомогу. Якщо ж держава буде реалізовувати повноваження регулятора, знижуючи ставки окремому банку, то це може шкодити конкуренції », – пояснила Олена Градомская. Вона уточнила, що АМКУ готує документи, в яких будуть прописані критерії держдопомоги.

Крім того, не зовсім зрозуміло, що робити з нестандартними ситуаціями в ході реалізації плану реструктуризації. «На старті процесу все виглядає більш-менш зрозуміло. Але питання реалізації плану потрібно розглядати в динаміці. Адже на момент підписання плану умови можуть бути одні, а коли компанія виконує план, ситуація може змінитися. Наприклад, що буде, якщо боржник не вийде на певний рівень ефективності. Важливо узгодити умови дострокового припинення реструктуризації і спочатку прописувати різні варіанти », – вважає керівник практики антимонопольного, корпоративного права та M & A юрфірми N & D Сергій Беденісюк. «Уряд досі не визначило орган, уповноважений накладати штрафи на боржника за порушення ним вимог закону про фінреструктурізаціі», – стверджує старший юрист судової та арбітражної практики юрфірми N & D, арбітр в процедурі фінансової реструктуризації Олександр Кренец.

Послуга не для всіх

Деякі компанії, що вважалися одними з бенефіціарів закону, вже відмовилися від його використання. «У нас в групі близько 70 компаній. Прийнятий закон не дає нам можливості провести реструктуризацію їх боргу. Потрібен інший інструмент. Ми бачимо можливість реструктуризації тільки через офшори », – каже керівник юридичного департаменту агрохолдингу« Мрія »Сергій Ігнатовський. За його словами, всередині України неплатоспроможних боржників часто вигідно доводити до банкрутства, а не рятувати.

У разі списання частини боргу боржники не повинні платити податок на прибуток і ПДВ, але норми Податкового кодексу кажуть протилежне. «Навіщо списувати борг і заводити підприємство в податкову яму?» – дивується Сергій Ігнатовський. А якщо кредитор вирішує стягнути борг через виконавчу службу, боржнику доведеться сплатити виконавчий збір в розмірі 10% від стягуваної суми. Причому навіть у разі, якщо сторони дійшли згоди і виконавче провадження було припинено.

Відсутність інтересу бізнесу ще не означає, що він не захоче скористатися цією процедурою в майбутньому. «Ніхто не хоче починати процедуру реструктуризації, яка потім може обернутися конфліктом з податковими органами. Зараз більше звертаються юридичні і консалтингові компанії, які вивчають вузькі місця закону в інтересах своїх клієнтів », – говорить FinClub один з учасників процесу фінансової реструктуризації. Бізнесу не варто зволікати – закон втратить силу в жовтні 2019 року.

Втім, юристи вважають, що фінансова реструктуризація рано чи пізно все одно запрацює. «У світових оглядах вказується, що Україна – найперспективніша країна в плані скупки боргів. Тому процеси по закону про фінреструктурізаціі обов’язково будуть запущені. Тривалість процесу – два-три роки, тому краще бути проактивним і починати реструктуризацію якомога швидше », – вважає директор, керівник напрямку послуг з реструктуризації заборгованості аудиторської фірми E & Y Олексій Грінченко.

Джерело: finclub.net