Днями Верховна Рада України внесла до Господарського кодексу зміни, згідно з якими банкам заборонено стягувати штрафи, неустойку, пеню за прострочення платежів, накопичену за час карантину, так і в 30-денний період після його закінчення. Якщо раніше такі обмеження діяли на рівні постанов уряду і Національного банку, то тепер вони закріплені законодавчо.
Однак залишається чимало питань щодо того, як норми нового закону будуть застосовуватися і що робити боржникам, якщо їх права порушуються банком.
«В період дії карантину банкам і фінансовим компаніям заборонено піднімати процентні ставки по кредитах»
Розповісти докладніше про нормах нового закону «ФАКТИ» попросили керуючого партнера Консалтингової компанії «Фінансова студія» кандидата економічних наук Євгена Невмержицького.
– У яких випадках банкам заборонено штрафувати позичальників згідно з даним законопроектом?
– Банкам заборонено накладати санкції в період дії карантину без вказівки обмежувальних умов, тобто це стосується всіх позичальників. Такий підхід є логічним, так як наслідки карантину торкнулися абсолютно всіх без винятку.
– На які саме штрафні санкції поширюються норми законопроекту?
– Заборонено штрафувати за прострочення платежів за споживчими, а також іпотечних кредитах. І про це банки повинні інформувати клієнтів.
– Чи можуть банки змінювати, зокрема, підвищувати процентні ставки в період карантину?
– Ні. В період дії карантину банкам та іншим кредиторам, в тому числі і різним фінансовим компаніям, заборонено піднімати процентні ставки за кредитними договорами.
– Чи зможуть банки нараховувати штрафні санкції, так би мовити, заднім числом? Тобто після зняття карантину за період карантину. Адже у багатьох позичальників за цей час борги ще виростуть?
– Нараховувати штрафи і застосовувати фінансові санкції заднім числом банки не мають права відповідно до вимог законодавства. Я не думаю, що виникне проблема з нарахування банками штрафів за невиконання або несвоєчасне виконання своїх боргових зобов’язань клієнтами і вона буде носити масовий характер. Однак одиничні прецеденти можуть бути. У даній ситуації клієнтам варто активно відстоювати свої права – шляхом скарг регулятору, судових позовів.
Правда, до цих пір створений спеціалізований підрозділ НБУ щодо захисту прав споживачів фінансових послуг не демонструє якісної роботи. Також судова система не стала працювати краще, суди все ще завалені масою позовів, які не розглядаються через надмірної завантаження установ. Тому слід визнати небезпеку нарахування неправомірних санкцій банками за період карантину, і рішення даної проблеми лежить на плечах самих клієнтів.
Можу тільки повторити, що людям необхідно використовувати всі методи захисту своїх прав. І якщо НБУ ігнорує скарги клієнтів або пише відписки, то варто ігнорувати незаконні вимоги банків або фінансових компаній, чітко відстоюючи свою позицію в письмовому вигляді, хоча б в листуванні з самим банком-порушником. Банк також розуміє, що відстояти неправомірну позицію в суді буде дорожче і малоперспективно, тому, швидше за все, поступиться і відмовиться від неправомірних вимог.
Дієвий спосіб – перейти в інший банк, що і будуть робити люди. А втрата клієнта є найбільш відчутним покаранням для банку, який неправомірно використовує своє становище. Тому не слід поспішати з оплатою неправомірно нарахованих штрафів з метою збереження відносин, на що банки-порушники і розраховують.
«Клієнтам слід шукати вирішення проблеми спільно з банком в індивідуальному порядку»
– Як банк буде визначати, яка саме заборгованість відноситься до періоду карантину?
– Карантинні заходи мають чіткі періоди, встановлені Кабінетом міністрів України. Однак фінансові труднощі, які виникли у клієнтів банків і фінансових компаній через карантинних заходів, не зникають з чиїмось рішенням, відразу після припинення карантину або ослаблення. Для цього і встановлений період «після» (для відновлення фінансового стану), протягом якого не можна нараховувати штрафи.
Ці фінансові складності також не обов’язково зникнуть у всіх клієнтів і після спливу законодавчо встановленого терміну після карантину, в який не можна нараховувати штрафи. Більш того, у більшості клієнтів саме така ситуація і буде.
Тому їм слід шукати рішення спільно з банком в індивідуальному порядку, роблячи акцент на сплату основного боргу. У професійні завдання банку входить уміння відрізняти благонадійного клієнта, який має намір якісно виконувати свої зобов’язання, від позичальника, який навмисно використовує ситуацію з пандемією для затримки платежів.
Найбільш правильним рішенням для банків було б відмовитися від будь-яких штрафів за затримку платежів до кінця року і намагатися допомагати клієнтам відновити своє фінансове становище.
Відповідно до сформованої судової практиці, в більшості випадків при судовому розгляді, навіть не в період пандемії, банку вдається отримати судове рішення на свою користь по оплаті основного долу і відсотків без штрафів. А в даний час про стягнення штрафів за затримку платежів через суд банкам слід забути.
– Чи зможуть боржники, які опинилися в складній фінансовій ситуації через карантин, розраховувати на реструктуризацію боргу?
– Реструктуризація боргу є найефективнішим і правильним рішенням в такій ситуації. При цьому законодавчо неможливо визначити загальні правила для всього ринку по реструктуризації заборгованості, тому що в кожному конкретному випадку рішення залежить від кредитоспроможності клієнта, його бажання сумлінно виконувати свої зобов’язання, попередньої кредитної історії.
Професіоналізм банку чи іншої фінансової кредитора і полягає в тому, щоб ефективно вести кредитну політику, яка полягає в умінні індивідуально оцінювати кредитні ризики за допомогою широкого переліку процедур, а не автоматично нараховувати штрафи, не розбираючись в причинах затримки платежів.
Також слід зазначити, що в Україні вже понад 14 років працює інститут кредитних бюро з найвищою якістю послуг на міжнародному рівні. Це означає, що банки мають дуже велику інформацію про кредитні історії клієнтів, яку вони можуть і зобов’язані використовувати для якісного кредитування. Ні в якому разі якість кредитування не полягає в автоматичному нарахуванні штрафів.
Кредитна історія клієнта дає досить докладну характеристику його попередньої платіжної дисципліни, на підставі чого можна зробити висновок про умови реструктуризації боргів. Чим краще попередня кредитна історія, тим більш вигідні умови реструктуризації повинні запропонувати клієнту. Як і сам факт розгляду питання про реструктуризацію залежить від кредитної історії.
Банків, які не вивчають кредитну історію і не враховують її у взаєминах з клієнтами, слід уникати з урахуванням їх низької професійної компетенції і віддавати перевагу тим, які здатні цінувати благонадійних клієнтів на підставі їх кредитної історії.
Якісна робота кредитних бюро і банків стимулює клієнтів вчасно виконувати свої кредитні зобов’язання. В Україні досить банків, які вміють якісно виконувати свою роботу, цим банкам і слід віддавати перевагу. З іншого боку, слід залишати банки, що використовують важке фінансове становище клієнтів, яке виникло не з їхньої вини, для неправомірної вигоди, – підсумував Євген Невмержицький
Варто відзначити, що держава також намагається вирішити проблему заборгованості за житлово-комунальні послуги, правда, вельми оригінально. Так, 20 травня Верховна Рада прийняла за основу проект закону, яким виконавчим службам хочуть дозволити зламувати двері в квартирах неплатників і відключати їх від комунальних послуг.
Джерело: https://ria-m.tv
Учасниками злочинної групи є адвокати, приватні нотаріуси, державні реєстратори та інші особи. У Києві викрито велику злочинну… Читати далі
Шановний Анатолій Іванович, Київська міська і Київська обласна організації партії "Сила Єдності" вітають Вас з… Читати далі
В Європі податки сплатять всі п'ять мільйонів мігрантів. Україна прогавила всі строки, щоб їм допомогти.… Читати далі
Українців із квітня чекають нові тарифи на воду: підвищення пройде у два етапи. У результаті… Читати далі
Війна сильно вдарила по платоспроможності населення. Відтак, зросла й кількість потенційних клієнтів мікрофінансових організацій (МФО). З якими… Читати далі
Національний банк визнав небездоганною ділову репутацію акціонерів в АТ "Сенс Банк" (раніше "Альфа-банк Україна") –… Читати далі
This website uses cookies.
