Підпалий Вячеслав Валерійович – Суддя Печерського районного суду міста Києва

Після закінчення університету Вячеслав Валерійович пішов на три роки працювати юрисконсультантом до нічного клубу. Згодом перевівся ближче до владних кабінетів: у секретаріат Верховної Ради України помічником нардепа з Криму Ніни Карпачової (до речі, колишнього Уповноваженого з прав людини та члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів).

1999 року Вячеслава Підпалого обирають на нову посаду – помічником судді Верховного суду України. 2006-го й сам стає служителем Феміди, коли указом Президента його делегували у Печерський районний суд Києва на п’ятирічний термін. Після завершення каденції нардепи продовжили В’ячеславу Валерійовичу суддівські повноваження безстроково.

У 2016 році щодо судді Підпалого зареєстрували кримінальне провадження за фактом постановлення завідомо неправосудного рішення (ст. 375 ККУ). Згідно з реєстром справа то закривалась, то знову поновлювалась і до цього часу достеменно невідомо її долю.

Вячеслав Підпалий відомий тим, що скасував арешт з рахунків колишнього віце-прем’єр-міністра Сергія Арбузова за клопотанням захисників екс-урядовця. Прийняте Підпалим рішення не підлягало оскарженню.

Підставою для зняття арешту з рахунків вказано в ухвалі: був той факт, що Арбузову не повідомили про підозри.

Як відомо, Генпрокуратура вносила відомості в ЄРДР щодо привласнення чужого майна шляхом заволодіння службовим становищем колишнім головою НБУ Сергієм Арбузовим. У рамках справи слідчим суддею Печерського райсуду Києва було накладено арешт на майно підозрюваного, та його дружини.

У ЗМІ писали, що на рахунках Арбузова могло бути близько 200 мільйонів гривень.

У зв’язку з цим рішенням щодо В’ячеслава Валерійовича Підпалого зареєстрували ще однекримінальне провадження № 2014000000001661 від 05.12.2014. У рамках слідства слідчий просивголову Печерського районного суду Києва надати доступ до матеріалів справи Арбузова, яку Підпалий розглядав, але отримав відмову. Тоді він звернувся до суду з клопотанням про надання такого дозволу, але і звідти він пішов ні з чим.

Цікавою була і справа за скаргою Сергія Горбатюка – відомого керівника управління ГПУ, яке займається розслідуванням справ Майдану. Заступник Генкрокурора Юрій Столярчук, очевидно, тиснув на слідство з метою розвалити кримінальну справу щодо одіозного голови Апеляційного суду Черкаської області В. Бабенка. Горбатюк максимально протидіяв цьому тиску, а коли він став явно злочинним – подав заяву про злочин. Це безпрецедентна подія, коли високопосадовець ГПУ подає заяву про злочин на свого керівника. Прокуратура прогнозовано відмовилась реєструвати справу і Горбатюк оскаржив відмову до суду. Скаргу розглядав Підпалий і показав просто майстер-клас, як затягувати розгляд. Відповідно до закону такі скарги мають розглядатись в межах 72 годин, а суддя Підпалий зміг розглядати її 3 місяці і 8 раз переносити розгляд. А в підсумку відмовив у задоволенні скарги та передав її на розгляд Ради прокурорів.

Гучно пролунала ще одна справа, яку розглядав Підпалий. Йдеться про дозвіл на отримання інформації про телефонні трафіки двох відомих журналісток: Наталії Седлецької з програми «Схеми» та Христини Бердинських з видання «Новое время». Медійне середовище одразу назвало рішення Вячеслава Підпалого наступом на свободу слова і втручання у діяльність журналістів. Інцидент набрав розголосу навіть за межами України.

Історія бере початок з розслідування можливого незаконного збагачення екс-прокурора сил АТО Костянтина Кулика. Вважається, що він сумнівним способом зробив мільйонершою свою цивільну дружину .

ГПУ звинувачує директора НАБУ Артема Ситника, що він розголосив дані, які є таємницею слідства, під час спілкування «офф рекордс» з журналістами. Хоча усім зрозуміло, що справа має на меті покарати занадто незалежного Ситника, а ще – отримати вичерпні дані про контакти і джерела інформації відомих журналістів-розслідувачів.

Цікаво, що спочатку зареєстрували клопотання відносно журналістки Христини Бердинських, де суддею мав бути Вячеслав Підпалий.

Одразу після Бердинських зареєстрували клопотання щодо Наталки Седлецької, однак суддю не визначали: справу «підшили» до Підпалого.

У підсумку, Підпалий дозволив отримати дані щодо усіх контактів, дзвінків, смс, а також місця знаходження журналістів при таких контактах за 1,5 роки.

Щодо родини судді, то відомо, що у 2012 році у нього народилась дочка. Однак ні дочки, ні її матері у жодній із декларацій не вказано.

З родичів у анкеті суддя вказав свою дочку та батька, який працює у Міжрегіональній академії управління персоналом та є адвокатом.

У декларації родинних звязків суддя повідомив, що з іншими родичами стосунків не підтримує, а тому не знає чи серед них є судді, прокурори чи державні службовці.

З декларацій судді випливає, що 47-річний суддя не має у власності жодного рухомого та нерухомого майна чи значних заощаджень.

З 2008 року прописаний у суддівському гуртожитку і має там 10 кв. м. простору. Однак постійно, а саме з 2016-го, як свідчить декларація, проживає Вячеслав Валерійович у квартирі Володимира Федоровича Труханова. До речі, у паперових документах про гуртожиток ні слова. Вимоги закону майже не змінювались: слід вказувати майно, яким декларант користується.

На головній вулиці столиці він зареєстрував іще 56 кв. м. у 2015-му.

В історичний частині міста, а саме – неподалік Софії Київської, Підпалий-старший має ще два нежитлові приміщення: 262 та 187,9 кв. м. Неймовірно, але це теж спадок. Йдеться про павільйон та літній майданчик при кафе, барі чи ресторані, розміщені у сквері.

Комунальне підприємство «Київблагоустрій» вважало об’єкти самочинно побудованими, і такими,  що підлягають знесенню. Оскільки департамент містобудування та архітектури не присвоював поштову адресу, а власник звертався заявами для отримання дозволу на експлуатацію тимчасових споруд. Тобто це звичайний МАФ, встановлений на комунальній землі. Попри це Підпалий-старший через суд заборонив  КП «Київблагоустрій» зносити самобуди.

Однак нотаріус чомусь зареєстрував це майно як об’єкт нерухомості, хоч і не з першого разу. Набувач зобов’язав реєстратора Проскудіну Людмилу через суд зареєструвати спадкове майно. Схема схожа на легалізацію самочинно побудованого приміщення.

Цікаво, хто ж ця загадкова особа, яка просто засипала спадковим майном Валерія Підпалого, ще і таким коштовним? Нею є дружина Валерія Львовича, тобто мати судді. Нагадуємо, йдеться про нежитлові приміщення у центральній частині Києва.

Копнувши глибше, вдалося дізнатись, що спадкодавець, тобто дружина Підпалого-старшого, нерухомість купувала. Так згідно договору купівлі-продажу від 06 грудня 1999 року, одне з приміщень вона придбала у ТОВ «Злагода, ЛТД». Співзасновник фірми незмінно є Підпалий Валерій Львович. І цей факт аж ніяк не знімає питання про джерела походження коштів, за які купувалася нерухомість. Коло замкнулося.

Суддя Вячеслав Підпалий незабаром буде  проходити перевірку та співбесіду з Вищою кваліфікаційною комісією суддів, однак точної дати поки немає. Враховуючи наведені факти, які далеко не повністю описують діяльність судді, вважаємо, що є підстави сумніватися у його доброчесності. Сподіваємось, що суспільна увага до персони Вячеслаа Підпалого змусить ВККС більш ретельно вивчити ці факти.