Глава Нацбанку Валерія Гонтарєва подала у відставку. Рівно через місяць, 10 травня, вона в останній раз зайде до свого кабінету на Інститутській. У кріслі глави НБУ Гонтарева провела майже три роки і за цей час стала однією з найбільш впізнаваних жінок в країні. Її критикували одні й хвалили інші. Хтось називає її головним реформатором в постреволюційний період, а хтось звинувачує в більшій частині економічних бід України. То яку оцінку заслужила Гонтарева за свою роботу? У матеріалі LIGA.net повідомляється, що вдалося і не вдалося зробити їй в кріслі голови Нацбанку.
Одне з ключових рішень Валерії Гонтаревої на посаді глави НБУ – відмова від фіксованого курсу гривні. Саме цей факт противники Гонтаревої використовують як аргумент “обвалила курс”, приводячи в приклад курсову стабільність в роки президентства Віктора Януковича. Так чи припустилася тут помилку Гонтарева?
Курсова стабільність при Януковичі досягалася двома способами: спалюванням золотовалютних резервів і нарощуванням держборгу. З 2010 по березень 2014 роки резерви НБУ скоротилися з 31,5 до $ 15,5 млрд, а держборг збільшився з 31 до $ 58 млрд. Це дозволяло штучно закривати дірку в торговому балансі країни і заповнювати нестачу валюти в країні. Але валютна криза була лише справою часу.
Взимку 2014 року, після втечі Віктора Януковича, анексії Криму і початку війни на Донбасі курс гривні різко впав з 7,9 грн \ $ до 9 грн \ $. Протягом всього року національна валюта продовжувала дешевшати і до грудня вартість долара досягла 15,7 грн \ $. Золотовалютні резерви НБУ скоротилися скоротилися вдвічі до $ 7,5 млрд і вже не дозволяли штучно утримувати курс гривні.
Чи могло бути інакше? Втрата промислового потенціалу Донбасу і падіння сировинних цін на світовому ринку різко скоротили експортну виручку України і привели до дефіциту валюти, а військові дії посилювали панічні настрої населення. У Нацбанку не було інструментів для утримання курсу на бажаної всім позначці 8 грн \ $.
Відмова від фіксованого курсу зміцнив довіру західних донорів, а також дозволив НБУ наростити міжнародні резерви. У квітні 2017-го вони зросли до $ 16,7 млрд, максимального рівня з середини 2014 го. В останній рік коливання на валютному ринку зменшилися. Багато в чому це заслуга Нацбанку і його стриманою монетарної політики. Гнучкий валютний курс в довгостроковій перспективі робить українську економіку більш стійкою до криз.
Але дії Нацбанку не завжди були послідовними. Напередодні парламентських виборів 2014 го НБУ, як і в попередні роки, підтримував курс за рахунок спалювання резервів. Значні обсяги валюти з резервів були продані Нафтогазу – $ 8,6 млрд, за словами самої Гонтаревої. Аж до лютневої кризи 2015 го НБУ щедро витрачався на інтервенції. Наприклад, в грудні 2014-го він витратив на них $ 830 млн.
Уже в той момент Нацбанку потрібно було вводити валютні обмеження, а не тягнути до останнього, вважає глава аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій. Це не змінило б ситуацію в корені, але дозволило б уникнути значних коливань в лютому 2015 го і, можливо, дещо згладити подальшу девальвацію.
За три роки Нацбанк вивів з ринку близько 90 фінустанов. Серед них – банки-мийки, банки з непрозорою структурою власності, банки, які акціонери не змогли докапіталізувати вчасно і банки, які використовувалися акціонерами для фінансування власного бізнесу.
Гонтареву часто критикують за це. Певні підстави для цього є – далеко не завжди Нацбанк був послідовним у “очищення” ринку. Наприклад, абсолютно здоровий банк ВБР сім’ї Януковичів відправився до Фонду гарантування без зволікання. А Платинум Банк, який відчуває серйозні фінансові проблеми, більше року перед тимчасовою адміністрацією збирав внески населення під 25-27%.
“Деякі банки ліквідували занадто швидко, хоча їх можна було врятувати. Інші “вбили” за явно надуманими причинами. А деякі банки треба було максимально швидко вивести з ринку. Але це, по якимось дивним причин, не робили, їм, по суті, дали час вивести звідти всі кошти вкладників “, – говорить глава банківського комітету Верховної Ради Сергій Рибалка.
Але і сперечатися з тим, що за три останні роки сектор став більш прозорий – важко. Нацбанк вперше провів повну діагностику всіх банків і змусив розкрити їх інформацію про кінцевих власників. НБУ також зажадав від власників фінустанов докапіталізувати їх і знизити частку інсайдерського кредитування. При Гонтаревої посилився контроль за виведенням капіталу через фіктивні імпортні договори.
“Ми неодноразово були свідками, як відлітали банківські ліцензії тих, хто намагався шахраювати і малювати звіти. Раніше, на жаль, регулятор крізь пальці дивився на подібні порушення. І це призвело до того, що деякі установи перекваліфікувалися в фінансові піраміди і пилососи грошей для суміжних бізнесів своїх акціонерів “, – говорить Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України.
Для підтримки курсу гривні в 2014-2015 рр. Нацбанк ввів ряд валютних обмежень. Спочатку заходи вводили на 3 місяці, але протягом двох років НБУ регулярно продовжував більшість з них. Взимку минулого року обмеження стали безстроковими і діяти вони будуть до тих пір, поки ринку не перестануть загрожувати ризики цінової стабільності. На сьогоднішній день, серед іншого, діють такі обмеження:
Обмежувальні заходи НБУ зупинили зростання інфляції, вони також зупинили відтік коштів вкладників. Але їх наявність заважає вільному руху капіталу і відлякує іноземних інвесторів. Національний банк проводить поступову лібералізацію ринку, наприклад, в минулому році регулятор дав дозвіл на репатріацію дивідендів. Вимога про подальшу лібералізацію є в останньому меморандумі МВФ.
З введенням валютних обмежень активізувалася діяльність небанківських обмінних пунктів. Але цей ринок, який також регулюється Нацбанком, прозорістю похвалитися не може.
На початку каденції Валерії Гонтаревої заборгованість банків за кредитами рефінансування перед НБУ становила 111,7 млрд грн. Зараз цей показник знизився до 60 млрд грн. Причому серед платоспроможних банків він складає 15,2 млрд, з яких 14,4 млрд припадають на Приватні. Тобто Гонтаревої вдалося значно скоротити заборгованість банків перед НБУ.
Але основну заборгованість за кредитами рефінансування сьогодні формують неплатоспроможні банки, що опинилися в Фонді гарантування вкладів. Їх борг перед НБУ становить 45,2 млрд грн. Найбільші боржники – банк Надра Дмитра Фірташа, Фінансова ініціатива і VAB Банк Олега Бахматюка, Дельта банк Миколи Лагуна, Фінанси і кредит Костянтина Жеваго і Імексбанк Леоніда Климова. Ці гроші повернути значно складніше.
За час Гонтаревої штат Нацбанку скоротився більш ніж удвічі – до 5300 осіб. У найближчі роки оптимізація продовжиться. За твердженнями Гонтаревої, Нацбанк скоротив штат за рахунок відмови від неефективних територіальних підрозділів та непрофільних активів, наприклад, спорткомплексів або телеканалу, створеного за часів Сергія Арбузова. Кістяк менеджерської команди Нацбанку сформували нові люди, які прийшли з банківського та інвестиційного бізнесу.
Проте, повністю уникнути уникнути звинувачень в корупції команді Гонтаревої не вдалося. У лютому директора департаменту платіжних систем НБУ Генпрокуратура зловила на хабарі в $ 25 тис. А НАБУ відкрила справу за фактами телефонних розмов заступника голови НБУ Катерини Рожкової з керівництвом збанкрутілого Платинум Банку. Обидві справи розслідуються і робити висновки про них поки рано.
Націоналізація ПриватБанку – найскладніше рішення Валерії Гонтаревої на посаді глави НБУ. Найбільший роздрібний банк країни, що належить Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову, наростив свою депозитну базу до 200 млрд грн або близько третини держбюджету і 10% ВВП. Це перетворювало його в потужний інструмент впливу – будь-які проблеми Привату відбилися б на всій економіці.
Приватні вів класичну для українських банків політику часів 2010-2014 рр. – збирав депозити і видавав їх у вигляді кредитів на пов’язані компанії, а потім виводив з країни. Йдеться про загальну суму в $ 4-6 млрд. Цю проблему Нацбанк діагностував ще в 2015 році і зажадав від акціонерів докапіталізувати фінустанова. Але власники банку проігнорували вимоги регулятора.
У підсумку банк відправився на кілька днів до Фонду гарантування вкладів, звідки був викуплений державою за символічну одну гривню. Але для підтримки роботи фінустанови Мінфіну довелося влити в капітал Привату понад 100 млрд гривень за рахунок випуску держоблігацій. Націоналізацію провели швидко і це дозволило уникнути паніки 20 млн вкладників, що обслуговуються в Приваті.
Чи була альтернатива націоналізації ПриватБанку? Ні. Основна частина грошей була виведена екс-акціонерами ПриватБанку в період до 2015 року. “Думаю, що цей кейс випадок увійде в історію банківської справи, як успішний кейс як усунути монстра не заподіявши шкоди жодному його клієнту”, – говорить Олена Коробкова.
Нацбанк потрапив в складну ситуацію – йому потрібно одночасно утримувати гривню від ще більш глибокої девальвації і стимулювати зростання економіки. Робити це можна за допомогою облікової ставки. Висока ставка дозволяє НБУ абсорбувати зайві гроші у банків і звужувати можливості спекуляцій на валютному ринку за рахунок вільних гривневих коштів. Низька облікова ставка, навпаки, підвищує курсові ризики, але сприяє активізації економіки, так як кредити стають дешевшими.
Багато експертів вважають, що в 2014-2015 рр. Нацбанк загнав економіку в лещата, довівши ставку до рівня 30%. Це зіграло певну роль в падінні ВВП на 7% в 2014-му і на 10% в 2015-му. Починаючи, з середини 2015 року Нацбанк незмінно знижував облікову ставку. Сьогодні вона становить 14%. Значного зростання кредитування економіки, проте, як і раніше немає, хоча багато в чому це пов’язано з відсутністю платоспроможних позичальників.
Нацбанк Гонтаревої, відмовившись від політики фіксованого курсу, перейшов до режиму інфляційного таргетування. За допомогою все тієї ж облікової ставки НБУ контролює зростання цін і утримує їх в рамках своїх прогнозів. Після 2015-го року, коли інфляція перевищила 40%, Нацбанку вдалося збити її зростання в 2016-му до 12,4%. Цього року НБУ прогнозує зростання цін на 9,1%, а протягом кількох років вийти на середньорічну інфляцію в районі 5%. Якщо це вдасться зробити економіка України стане значно привабливішою, як для внутрішніх, так і для іноземних інвесторів.
Валерія Гонтарєва піддається критиці з боку її колег в Україні. Депутати влаштовують шоу під час її доповідей у Верховній Раді, під Національним банком чергують “активісти”, що вимагають її відставки і долар по 8 гривень. Нещодавно акція протесту пройшла прямо під будинком у глави Нацбанку.
Але західні партнери України вважають її успішним реформатором і високо оцінюють зміни, які відбулися в банківському секторі за останні 3 роки. Свою підтримку на адресу глави НБУ неодноразово висловлювала директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард. Представники інших міжнародних фінансових організацій також задоволені виконаною роботою.
“Ми вважаємо, що Валерія Гонтарєва заслуговує усіляких похвал. Потрібно розуміти, що вона зіткнулася з дуже складною ситуацією. Часто її звинувачують в девальвації валюти, але це девальвація не була наслідком її дій, а причиною того спадщини з яке їй дісталося. При ній повернулося нормальне монетарна політика. Окремо потрібно відзначити її роботу з очищення та консолідації банківської системи. Для мене вона реформатор номер один в країні “, – вважає керуючий директор ЄБРР в країнах Східної Європи і Кавказу Франсіс МАЛіЖ.
Гонтарева стала одним з гарантів отримання траншей МВФ і продовження програми Фонду в Україні.
Валерія Гонтарєва залишає Нацбанк, але в її історії ще не поставлено крапку. Вона першою зробила багато речей, на які ніхто до неї не наважувався. Цілком можливо, якби не було війни і постійні політичні кризи, її досягнення виглядали б вагомішими, а промахів вдалося б уникнути.
Допускала вона помилки зі злим умислом і заради власного збагачення? Відповідь на це питання рано чи пізно дадуть антикорупційні органи. Чи змогла Гонтарева провести незворотні реформи в банківському секторі? Якщо через кілька років бізнес почне отримувати кредити під 10%, а банкіри-шахраї так і не зможуть повернутися на банківський ринок, про це можна буде говорити з більшою впевненістю. А до цього моменту Гонтарева залишиться головним реформатором для одних і винуватцем усіх економічних бід для інших.
Учасниками злочинної групи є адвокати, приватні нотаріуси, державні реєстратори та інші особи. У Києві викрито велику злочинну… Читати далі
Шановний Анатолій Іванович, Київська міська і Київська обласна організації партії "Сила Єдності" вітають Вас з… Читати далі
В Європі податки сплатять всі п'ять мільйонів мігрантів. Україна прогавила всі строки, щоб їм допомогти.… Читати далі
Українців із квітня чекають нові тарифи на воду: підвищення пройде у два етапи. У результаті… Читати далі
Війна сильно вдарила по платоспроможності населення. Відтак, зросла й кількість потенційних клієнтів мікрофінансових організацій (МФО). З якими… Читати далі
Національний банк визнав небездоганною ділову репутацію акціонерів в АТ "Сенс Банк" (раніше "Альфа-банк Україна") –… Читати далі
This website uses cookies.
