Практика залучення колекторів для роботи з проблемними позичальниками давно поширена в Україні. Хоча в законодавстві ще донедавна була відсутня. В березні колектори отримали спеціальний закон. БЦ досліджував, як він організовує колекторcький бізнес.
В Україні колектори особливо поширились після 2010 року, коли банки вперше зіткнулись з валом неплатежів від населення за отримані раніше валютні кредити.
Через девальвацію гривні боржники не змогли обслуговувати запозичення. Тоді банкам запропонували послуги різношерстні колекторські структури.
Законодавчо їх діяльність ніяк не регулювалась. Методи повернення заборгованості від позичальників вони обирали на власний розсуд, часто не гребуючи відвертим криміналом.
БЦ переглянув судові рішення за позовами до колекторів за останні кілька місяців, обрав трійку типових історій:
В серпні 2020 року громадянка К. звернулася до суду з позовом до “Українського бюро кредитних історій” та “Алекскредиту”, просила суд зобов`язати ці фірми видалити її персональні дані “з усіх баз даних”.
Та стягнути з “Українського бюро кредитних історій” моральну шкоду у 8 тис грн. А з “Алекскредиту” 61 тис. грн моральної шкоди та 15 тис грн витрат на лікування.
Позивачка розказала, що з березня 2020-го їй почали надходити дзвінки від колекторів “Алекскредит” з вимогою погасити кредити колишнього чоловіка матері та кредити, що брав її батько та син її батька від іншого шлюбу.
Щоб пересвідчитись про наявність власне у неї кредитів жінка зверталась до “Українського бюро кредитних історій” та виявила, що “Алекскредит” надавало запит на перевірку її кредитної історії. При цьому, жодного дозволу “Алекскредит” на користування та збір її персональних даних від жінки не отримував, кредитні договори позивачка не укладала.
Згодом, за свідченнями жінки, поведінка колекторів “Алекскредит” стала “все наполегливішою”, вони щодня телефонували їй кілька десятків разів, жінка вже не могла користуватися власним телефоном. Представники фірми надсилали повідомлення з погрозами, що станеться, якщо борг родичів не буде погашений.
В серпні 2020 року жінка звернулась до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини із заявою про порушення законодавства в сфері захисту персональних даних. При перевірці з’ясували, її номер вказали родичі, коли отримували кредит.
Уповноважений з прав людини надіслав “Алекскредит” вимогу виключити з бази даних телефон жінки. Власне ухвалою видалити дані завершилась тяжба постраждалої у місцевому суді, що тягнувся цілий рік. Вимоги жінки в компенсації моральної шкоди суд не задовольнив.
Впродовж двох місяців 2020 року представники фірм “Миттєвий кредит “Монетка” та “Фінансова компанія “Фінанс Інновація” дошкуляли керівництву Державної міграційної служби (ДМС), зокрема його тодішньому голові – Максиму Соколюку та першому заступнику – Наталії Науменко.
Від них вимагали сплатити борги за кредитом колишнього співробітника міграційної служби. Як зазначається в тексті ухвали, під час спілкування колектори застосовували “погрози насильства над керівництвом Державної міграційної служби України та їх близькими родичами”.
Навіть після звернення керівництва ДМС до правоохоронних органів, одразу погрози не припинились. Нацполіція відкрила кримінальне провадження за статтею ч. 3 ст. 355 КК “Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, вчинене організованою групою або поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я”.
Згодом в офісному приміщенні “Фінанс Інновація” правоохоронці провели обшук, у колекторів вилучили техніку.
Представник прокуратури клопотав в суді про її арешт як речового доказу по справі, проте Печерський райсуд у арешті відмовив. Потім це рішення прокурор оскаржував в апеляції. Фінал історії у держреєстрі не відстежується.
В січні 2020 року на телефон пенсіонерки М. надійшла СМС-ка про те, що вона має негайно сплатити борги перед “Імексбанком”, які були нещодавно переуступлені “ФК “Довіра та гарантія”.
За деякий час жінка також отримала листа, в якому зазначалось, що її заборгованість складає 30 тис. грн. Банк переуступив борг “ФК “Довіра та гарантія” і зараз ця фірма є її кредитором.
Ще у 2014 році жінка брала кредит у “Імексбанку”, який за короткий час повністю виплатила фірмі “Компанія Дасті”, що викупила у банку права вимоги за її кредитом. Про це жінка надала довідку у відповіді до ФК “Довіра та гарантія”, вона написала, що в неї немає боргів.
Незважаючи на це, представники “нового кредитора” продовжили надокучати пенсіонерці. Як зазначається в тексті судової ухвали, жінку залякували фізичною розправою, що “прийдуть і знайдуть дітей і онуків”.
В результаті жінка звернулась до місцевого суду, вимагала стягнення від колекторів моральної шкоди у 50 тис. грн. Як встановив суд, позивачка 1949 року народження, є особою похилого віку.
“Надсилання численних СМС повідомлень протягом короткого часу, тим паче без можливості встановлення істини у зв`язку з вечірнім часом доби їх отримання”, свідчить про психологічний тиск.
Пенсіонерка не надала в суді “доказів звернення до лікувальних закладів або за іншою медичною допомогою”, тому суд вирішив, що достатньою сатисфакцією за для неї буде стягнення з “ФК “Довіра та гарантія” моральної шкоди у 10 000 грн.
Проект закону, що зараз регулює колекторську діяльність, був зареєстрований в Верховній Раді групою нардепів від фракції влади в кінці жовтня 2020 року. Прийнятий в березні поточного. Введення в дію відбулось 14 липня.
Як зазначається у пояснювальній записці до проекту, станом на 2020 рік на ринку колекторських послуг працювали близько 200 фірм. За оцінками голови ГО “Група взаємодопомога” Віталія Белька, насправді на ринку таких структур нараховувалось близько тисячі.
Їх діяльність нерідко межувала “із порушеннями законодавства, включаючи кримінально карні діяння”.
Тому у нардепів метою створення закону зазначається захист боржників від недобросовісних колекторів. Чи дійсно він допомогає боржникам відстояти права?
За новим законом для подальшої роботи на ринку колекторські фірми повинні були до 14 жовтня зареєструватися у Нацбанку в Реєстрі колекторських компаній.
Нацбанк, який за новим законом став для колекторів регулятором ринку, перевіряв документи фірм, що подавались. І якщо вони відповідали вимогам законодавства, реєстрував.
Наразі Нацбанк вніс до реєстру 53 колекторські фірми. Лише вони можуть залучатися кредиторами для врегулювання простроченої заборгованості. Договір з колектором, що не був включений до реєстру Нацбанка, за законом вважається нікчемним.
Варто зазначити, що досить широке коло фірм, що активно займаються регулюванням простроченої заборгованості, не підпадають під обов’язок реєстрації у колекторському списку Нацбанку.
Мова передусім йде про організації, що займаються врегулюванням боргів у власних інтересах, це наприклад, компанії з мікрокредитування (на діяльність яких споживачі скаржаться до НБУ найбільше) та факторингові компанії, що викупили право вимоги у первісного кредитора.
Також “колекторський” закон не регулює діяльність Фонду гарантування вкладів фізосіб під час ліквідації банків. А також діяльність компаній, що врегульовують борги виключно за комунальні та телекомунікаційні послуги.
Сам колектор не має права стягувати борг. Це повноваження органів Державної виконавчої служби та приватних виконавців.
За законодавством, колектор має лише інформувати боржника чи поручителя за кредитом про наявність боргу. А банки чи інші фінустанови – інформувати позичальника про право залучати колектора ще під час укладання з ним кредитного договору.
За новим законом цю інформацію фінустанови мають зазначити у договорі про споживчий кредит та в паспорті споживчого кредиту.
Інформацію про колекторську компанію-партнера кредитодавець також повинен публікувати на своєму веб-сайті та в місцях, де він надає послуги. В іншому випадку залучати колектора не дозволяється.
Представники колекторської компанії можуть проводити особисті зустрічі з боржником у будні несвяткові дні лише з 9 до 19 години за умови, що боржник не заперечує проти такої зустрічі та попередньо дав на неї згоду.
Надсилати текстові, голосові та інші повідомлення колектор може лише через засоби телекомунікації, без залучення працівників, шляхом використання програмного забезпечення.
Під час першої взаємодії з боржником колектор зобов’язаний повідомити свої ім’я та прізвище, номер телефону та адресу для листування, а також розмір заборгованості.
На вимогу він має впродовж п’яти робочих днів надати боржникові документи, що підтверджують борг з детальним розрахунком заборгованості особисто або надіслати листом.
До отримання таких підтвердних документів колекторська компанія не має права взаємодіяти із боржником та його близькими вдруге.
Кожне спілкування з боржником колектор має фіксувати за допомогою відео- та/або звукозаписувального засобу, попередивши про запис боржника та отримавши від нього згоду на таке фіксування. Запис колекторська компанія має зберігати три роки.
За законом колектору забороняється:
Якщо колекторська компанія, або фінустанова з якою вона співпрацює порушує ці норми, Нацбанк має право застосувати до них “заходи впливу, адекватні вчиненому порушенню”.
Це може бути просто попередження, штраф або тимчасове вилучення колектора з реєстру колекторських компаній. Порушник може оскаржити санкції проти себе в суді, проте сам по собі факт наявності судового процесу не може зупинити виконання рішень регулятора.
В законі розписані мінімальні та максимальні розміри штрафів для фінустанов та колекторських компаній за вище зазначені порушення.
Так, неповідомлення кредитодавцем споживача про відступлення права вимоги за договором карається штрафом у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок, або від 5 тис. грн. до 10 тис. грн.
Порушення вимог стосовно етичної поведінки колекторів карається штрафом у розмірі від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або від 51 тис. грн до 102 тис. грн;
Залучення до врегулювання простроченої заборгованості юрособи, що не включена до реєстру колекторських компаній – у розмірі від 5000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ,або 85 тис грн до 136 тис. грн;
Недотримання вимог до договору про споживчий кредит – у розмірі від 5000 до 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або від 85 тис. грн до 119 тис. грн.
Як повідомили БЦ в прес-службі Нацбанку, незважаючи на те, що регулятором ринку є Нацбанк, згідно закону “Про споживче кредитування”, саме кредитодавець та новий кредитор зобов’язані контролювати додержання колектором вимог етичної поведінки.
Кредитори розглядають звернення від споживачів-позичальників та мають право вимагати від колекторської компанії усунення порушень.
Тобто контролювати діяльність колектора має кредитодавець/новий кредитор, що є найбільш зацікавленою особою в максимально швидкому вирішенні заборгованості проблемного позичальника.
За законом, кредитодавець зобов’язаний достроково розірвати договір з колекторською компанією, якщо та два або більше разів упродовж року порушила правила етичної поведінки. А потім повідомити про це Нацбанк не пізніше п’яти робочих днів, який потім обиратиме “заходи впливу, адекватні вчиненому порушенню”.
“Лишається питання: хто буде здобувати докази порушень колекторських компаній та яка процедура їх здобуття”, – зазначив в.о. голови комітету з конкурсного права Асоціації правників України (АПУ), приватний виконавець Андрій Авторгов на сайті асоціації.
За словами Віталія Белька, збирання доказів стане основною проблемою потерпілого боржника.
“Йому треба з доказами звертатись до кредитора, до НБУ, до суду. Писати скарги, проте далеко не у всіх є можливість найняти професійного юриста для захисту своїх інтересів, – говорить Белько, – Багато хто з позичальників просто побоїться кудись звертатись. А в поліції зараз скажуть, що регулює діяльність колекторів Нацбанк. В крайньому випадку –”Йдіть до суду, це ваші цивільно-правові відносини, вирішуйте між собою”.
На думку Авторгова, закон виведе з тіні лише певну частину колекторів, які бажають працювати “в білу”. Проте жодним чином не стане на заваді “чорним” колекторам. Бо жодного посилення кримінальної відповідальності не передбачає.
За словами адвоката, власника юрфірми “Ніколас” Михайла Стрельникова, раніше колектори на ринку працювали за схемою, коли функціонувала одна “біла” колекторська компанія, що легально вела з боржниками роботу та в основному займалась судовими тяжбами та кілька “чорних”, з широким асортиментом методів роботи та особливим кадровим составом.
За документами зв’язок між цими компаніями простежити не можна, бо всі вони зазвичай оформлені на підставних осіб.
“Так я в суді захищав інтереси клієнта проти компанії “Авістар”, якої зараз немає в реєстрі. Вона була так званою “білою” компанією. Якось на засідання прийшов її представник, що довго доводив, що він представляє інтереси фірми “Далінг”. І тільки потім розібрався в паперах, що все ж таки “Авестара”. Так я дізнався, що вони пов’язані”, – розповідає Стрельников.
За його словами, про новий закон колектори “мріяли вже давно”.
“Ще за попередньої каденції у Верховній Раді, коли я був помічником нардепа (Леонида Козаченка), спостерігав представників колекторів, що бігали небезкоштовно проштовхувати такий законопроект, – говорить Стрельников, – Раніше колекторська діяльність акуратно вкладалась в рамки кримінального кодексу. Такими справами мала займалась поліція. Тепер це адміністративна відповідальність, яку виносить управління з захисту справ споживачів фінансових послуг у Нацбанку”.
За словами Стрельникова, штрафи регулятора для колекторів мають формальний характер.
“Якщо уявити, що в конкретному випадку мова йде про незаконне здобуття квартири на Печерську за пару мільйонів умовних одиниць, максимальні санкції, що передбачає закон, в тому числі тимчасове вибуття з реєстру, не мають впливу. Можна за рік відпочити, а потім братись за роботу знову”.
За словами Белька, фірми скуповують у банків борги позичальників пулами, а це може бути двадцять – п’ятьдесят об’єктів нерухомості за 5-10% вартості. Тому визначені законодавцями штрафи за порушення при стягненні боргів “просто смішні”. Недобросовістні кредитори можуть незаконно відбирати майно через “чорних” нотаріусів чи реєстраторів, що злочинним шляхом змінюють реєстрацію майна позичальника у державному реєстрі. Потім починають залякувати погрожуючи по телефону. А згодом до оселі боржників починають навідуватись невідомі хлопці спортивної зовнішності з витягом з ЄРДР, начебто вони являються новими власниками майна.
Як зазначив Андрій Авторгов, закон забороняє колекторам зазіхати на особисту гідність, права, свободи та власність споживача-боржника та його близьких осіб.
Проте такі дії є протизаконними щодо будь-якого громадянина, є він позичальником чи ні. Авторгов називає ухвалення закону “великою помилкою законодавця”, бо цей закон наділив колекторів правом взаємодії зі споживачем та його близькими.
Джерело: https://mbiz.censor.net/resonance/3300067/scho_dozvoleno_kolektoram_po_novomu_zakonu
Підписуйтесь на наш канал в Telegram – будьте в курсі останніх новин!
Також Ви можете Розмістити свою скаргу, статтю або новину на нашому сайті.
Учасниками злочинної групи є адвокати, приватні нотаріуси, державні реєстратори та інші особи. У Києві викрито велику злочинну… Читати далі
Шановний Анатолій Іванович, Київська міська і Київська обласна організації партії "Сила Єдності" вітають Вас з… Читати далі
В Європі податки сплатять всі п'ять мільйонів мігрантів. Україна прогавила всі строки, щоб їм допомогти.… Читати далі
Українців із квітня чекають нові тарифи на воду: підвищення пройде у два етапи. У результаті… Читати далі
Війна сильно вдарила по платоспроможності населення. Відтак, зросла й кількість потенційних клієнтів мікрофінансових організацій (МФО). З якими… Читати далі
Національний банк визнав небездоганною ділову репутацію акціонерів в АТ "Сенс Банк" (раніше "Альфа-банк Україна") –… Читати далі
This website uses cookies.
