Loading

Війна сильно вдарила по платоспроможності населення. Відтак, зросла й кількість потенційних клієнтів мікрофінансових організацій (МФО). З якими проблемами стикаються ті, хто вже отримав від них позику, і як ці проблеми вирішити максимально безболісно для себе, на прикладах конкретних інсторій розповідають юристи та спеціалісти НБУ.

Чи почали МФО менше порушувати

З початком війни скарг на роботу мікрофінансових компаній на сайті «Мінфіну» помітно поменшало. Аналогічну тенденцію зафіксували й в Нацбанку. Там говорять, що раніше, в окремі періоди, до 70% отриманих НБУ скарг стосувалися роботи саме небанківських установ. Нині ж переважають питання до банків. Але справа не в тому, що МФО почали менше порушувати.

«Небанківські фінансові та колекторські компанії з початком війни практично припинили працювати і лише зараз поволі відновлюють роботу», — пояснює Ольга Лобайчук, керівник Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ.

За її словами, до війни послуги з кредитування надавали близько 240 МФО. З початком війни на ринку залишилося всього 3−4. І, зважаючи на кількість реально працюючих фінустанов, можна говорити, що конфліктних ситуацій точно не стало менше.

За даними звіту регулятора, у другому кварталі 2022 року на адресу Нацбанку прилетіло 1,5 тис. письмових скарг на роботу МФО. Ще майже 400 споживачів звернулися за допомогою до контакт-центру НБУ.

Для порівняння: у першому кварталі цього року НБУ зафіксував 5 тис. скарг на діяльність МФО.

У пресслужбі Нацбанку повідомили, що понад 90% звернень споживачів щодо діяльності мікрофінансових компаній, які надають кошти в позику, припадає на топ-3 основні теми:

  • врегулювання простроченої заборгованості (49%);
  • надання кредитних канікул (38%);
  • надання кредитів шахраям (4%).

На що скаржаться позичальники

Найболючішим питанням для споживачів залишається нарахування космічних відсотків за кредитом у випадку прострочки.

Суть проблеми

«Брала в Credit Kasa 5 600 грн, а должна отдать 38 тыс. грн. Я им сейчас объясняю, что боевые действия в Луганской области, не могу никак вам оплатить. А они звонят моим родным, угрожают, говорят, что ваша дочь мошенник», — пише читачка «Мінфіну» під ніком Turneeva.

На зайві переплати скаржиться і клієнтка Credit Plus під ніком Mei: «Брала кредит до начала войны, в принципе проблем с этой компанией не было. До начала боевых действий оставалась сумма в 11 600 грн. Проценты заморозили, спасибо. Сегодня приходит уведомление, что с первого мая будет начисление процентов. При этом я два дня об этом ничего не знала, а они уже влупили 700 грн. Звоню и пишу на линию поддержки, а в ответ тишина».

Що рекомендує НБУ

По-перше, в Нацбанку звертають увагу на те, які методи використовує фінустанова для врегулювання простроченої заборгованості.

Законодавством України встановлено виключний перелік дозволеної взаємодії колектора зі споживачем фінансових послуг. Зокрема, особи, які здійснюють врегулювання простроченої заборгованості, не можуть використовувати у своїй роботі шантаж, погрози, здійснювати дії, що зазіхають на особисту гідність, права, свободи, власність споживача, його близьких осіб, ставлять під загрозу життя, здоров’я, ділову репутацію зазначених осіб, вчиняти інші незаконні (неправомірні) дії стосовно зазначених осіб.

В описаному Turneeva випадку НБУ рекомендує:

  • зафіксувати порушення своїх прав — записати дзвінки, зробити скріншоти повідомлень тощо.
  • написати скаргу на адресу компанії, представники якої здійснюють неправомірні дії. Якщо немає реакції — повідомити Національний банк.
  • у разі застосування погроз — звернутися до Національної поліції України.

Сконтактувати з НБУ можна декількома способами:

  • заповнити онлайн-форму на сайті НБУ або відправити листа на електронну пошту: nbu@bank.gov.ua, чи на адресу: вул. Інститутська, 11-б, м. Київ-8, 01601;
  • зателефонувати до контакт-центру 0 800 505 240;
  • написати чат-боту контакт-центру nbu_contact_bot у viber або telegram.

НБУ зобов’язаний відреагувати на скаргу протягом 30 днів.

По-друге, окремо варто розбиратися у випадках, коли кредит у декілька тисяч перетворюється на борг у десятки тисяч гривень.

Як пояснила «Мінфіну» пресслужба НБУ, сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов’язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір якого не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Окрім цього, НБУ нагадує, що на період дії воєнного стану та у 30-денний строк після дня його припинення чи скасування споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення плати за кредитом.

Штрафи, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані після 24 лютого 2022 року, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню.

Тому споживачу варто звернутися до кредитодавця за роз’ясненнями щодо формування суми боргу. Якщо фінустанова знехтує зверненням — написати скаргу до Національного банку.

Часто МФО передають права вимоги за їх договорами колекторській компанії і це стає повною несподіванкою для клієнтів фінустанови.

Суть проблеми

Така ситуація трапилася з нашою читачкою під ніком Lana2022, яка взяла позику в Moneyveo.

«До войны брала кредит в moneyveo, всегда оплачивала, очень хорошее было впечатление от компании, хорошие скидки на %, удобный кабинет. Но вот в нашу страну пришла война, я потеряла работу, как и многие. Пришлось уехать из страны. Но я все же помнила о кредите. Компания писала в инстаграме, что мы все понимаем, проценты не насчитываем. Не звонили, писем с просьбой оплатить в кратчайшие сроки не писали, поэтому я успокоилась. Думаю, вот устроюсь в новой стране и буду понемногу выплачивать», — ділиться власним досвідом Lana2022.

Згодом авторка відгуку отримала лист, що відсотки відновлюються. Та коли зайшла в особистий кабінет, щоб частково оплатити борг, несподівано довідалася, що її кредит вже передали колекторській компанії Таліон.

«Я в недоумении, захожу на почту, а там письмо в этот же день, что мне нужно оплатить в течении 3 дней 23 тыс. грн. Вот скажите, кто так поступает? Я всегда все платила, не хотела связываться с коллекторами, тем более с этой компанией, прочитавши отзывы о ней», — обурюється клієнтка.

Як пояснюють ситуацію у Moneyveo

У службі підтримки Moneyveo звернули увагу, що в кредитному договорі є пункт, який дає право кредитодавцю в будь-який час без згоди позичальника укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою. І побажали успіху в пошуках компромісу з колекторами.

Що говорить НБУ

У Нацбанку підтверджують, що Moneyveo мав повне право включити до кредитного договору згадуваний пункт.

Інша справа, що відступлення права вимоги за договором має відбуватися з дотриманням законодавства, в тому числі і щодо інформування позичальника про зміни, що відбуваються.

Зокрема, пресслужба НБУ зазначає, що з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору чи колекторській компанії у кредитодавця є 10 робочих днів на те, щоб повідомити про це споживача. Якщо клієнт не був поінформований належним чином, це не означає, що він має припинити обслуговувати свій борг. Це означає, що розраховуватися він може продовжувати зі старим кредитором і це не вважатиметься порушенням.

«Відповідно до положень Цивільного кодексу України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредитору є належним виконанням», — зазначають у Нацбанку.

Передача боргу накладає певні обов’язки і на саму колекторську компанію. Зокрема, при першому контакті її представник зобов’язаний повідомити:

  • повне найменування кредитора (якщо взаємодію здійснює новий кредитор або колекторська компанія),
  • повне найменування, телефон для зв’язку, адресу (електронну або поштову) для листування, прізвище, власне ім’я, по батькові особи, яка здійснює взаємодію із споживачем або його ім’я та індекс,
  • правову підставу взаємодії,
  • розмір простроченої заборгованості, неустойки та інших платежів.

«Споживач, його близькі особи, представник, поручитель мають, зі свого боку, право запросити у колекторської компанії підтверджувальні документи щодо наданої інформації. Термін надання інформації — 5 робочих днів після першої взаємодії при врегулюванні простроченої заборгованості», — зазначають в НБУ.

Детальну інформацію про свої права можна дізнатися, ознайомившись зі статтею 18 Закону України «Про споживче кредитування».

Чимало наших читачів зіткнулися з ситуацією, коли шахраї оформили на них кредит, а фінустанова потім вимагає його обслуговувати.

Зазвичай таке трапляється з тими, хто губить свої документи або мобільний. Типовий приклад — історія нашого читача під ніком evgeniy0951.

«Ранее один раз кредитовался у Dinero. Летом 2020 года у меня украли телефон с финансовым номером — и воры оформили займ. Я тут же об этом сообщил компании. Мне сказали, что такие ситуации бывают, нужно предоставить выписку из реестра досудебных расследований (ЕРДР) и долг будет списан. Прислал им документы на их электронную почту — реакции вообще никакой. Отправил документы заказным письмом на юридический адрес. Спустя 45 дней пришел ответ, что они мошенничества не обнаружили!», — скаржиться автор відгуку.

Користувач зазначив, що після того, як компанія отримала документи, дзвінки з вимогою повернути кошти припинилися, але борг безпідставно завис в УБКІ. Автор відгуку подав на Dinero в суд. Проте на запит юриста про деталі шахрайської позики у відповіді написали, що кредит оформлений відповідно до закону про електронну комерцію. До того ж, компанія скористалася як доказом у суді фото, яким клієнт ділився ще під час отримання своєї першої позики.

«Рекомендую удалять ваши персональные данные с этого сайта, если думаете кредитоваться или нет». — радить evgeniy0951.

Як пояснюють ситуацію у Dinero

Співробітники Dinero відповіли, що всі кредити, які були взяті шахраями, закриваються, і ніхто з жертв шахрайства не залишається зі зіпсованою кредитною історією. Але лише в тих випадках, коли справді доведено, що кредит було взято шахраями.

Що радять юристи

Це кримінальне правопорушення. Зазвичай, коли на ім’я фізичної особи без її відома укладають будь-який договір, необхідно звернутися до Національної поліції із заявою про шахрайство, а також до фінансової компанії — із заявою, що ви не укладали цей договір та не визнаєте за собою заборгованості.

«Для перевірки своїх відкритих кредитів можна скористатися сервісом Українського бюро кредитних історій. Там ви можете виявити відкритий на себе кредит, оскільки до УБКІ підключені всі банки та більшість мікрофінансових організацій», — розповів Семен Яценко, юрист-волонтер гарячої лінії Асоціації правників України.

За його словами, щоб запобігти кредитному шахрайству, користувач може замовити платну послугу «заморозки» у бюро кредитних історій, тобто заборонити оформлення на себе кредитів. У такому разі банки та небанківські фінансові організації, під час перевірки вашої кредитної історії, побачать цю заборону і відмовлять у видачі кредиту.

Також варто передати на сайт бюро кредитних історій інформацію про загублений паспорт. Це зменшить ризик оформлення кредитів шахраями.

Джерело: https://minfin.com.ua/

Підписуйтесь на наш канал в Telegram – будьте в курсі останніх новин!

Також Ви можете Розмістити свою скаргу, статтю або новину на нашому сайті.

(Переглянуто 210 разів, 1 переглядів сьогодні)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *