Ще в далекому 2014 році я опублікував статтю на цю тему. Але з того часу міліція перетворилася в національну поліцію і змінилося законодавство, в тому числі Кримінальний процесуальний Кодекс України (КПКУ). Але, на жаль, багато в чому не змінилися методи роботи самих правоохоронних органів і ставлення їх працівників до заявників, тобто до простих громадян, які намагаються захиститися від свавілля будь-якого роду шахраїв, здирників і дзвонарів. Останні ж не обтяжують себе моральним і правовим вибором методів роботи з “позичальниками”.
Часто принцип “моя поліція мене береже” просто не працює. Поліцейські нерідко роблять все, щоб просто відфутболити заявника з приводу. Їм простіше розслідувати крадіжки, вбивства і т.д., ніж розбиратися в премудростях кредитних відносин. Але це не означає, що в поліцію звертатися не потрібно і марно. Навпаки, через правоохоронні органи можна істотно зменшити запал всяких там дзвонарів і здирників. Тільки все потрібно робити правильно, знаючи свої права, провівши підготовчу роботу і контролюючи дії поліції.
Такий стан речей склався в зв’язку з тим, що, незважаючи на зміну вивісок і законів, методи роботи правоохоронців часто залишилися “радянськими”. І, відверто кажучи, професійний рівень співробітників поліції залишає бажати кращого. Що тут говорити, якщо часто на засіданнях в суді мені приходиться на пальцях пояснювати судді, що таке гроші, кредит, кредитний договір, банківський рахунок, письмові докази кредитної угоди і інше. Все, що стосується документів і цифр, викликає у дізнавачів / слідчих районного рівня якийсь страх і повне нерозуміння того, що відбувається. У заявах і поясненнях доводитися розжовувати буквально все, а до подачі самого заяви виконати чималу роботу по самостійному збору доказів злочину.
Якщо ви думаєте, що вам потрібно всього лише прийти в райвідділ поліції, написати заяву, і держава в особі доблесних правоохоронців відразу кинеться в бій захищати ваші гарантовані законом права, то мушу вас розчарувати. Як показує практика, ваша заява залишиться без належного розгляду. Максимум, на що ви можете розраховувати в даному випадку, це формальна відписка, що порушень не виявлено, а склад злочину відсутній. І отримаєте ви таке “лист щастя” вже після пропуску строків оскарження бездіяльності дізнавача або слідчого.
Основне
Поняття правопорушення, злочин, кваліфікація, підслідність і ін. Ми вже розглянули в попередній статті. І хоча законодавство з тих часів змінилося, суть залишилася колишньою. Тому не будемо зупинятися на цьому моменті.
Головне, потрібно запам’ятати наступне. Якщо правопорушення кваліфікується за нормами Кримінального кодексу України (ККУ), то воно є кримінальним (тобто злочином). Якщо ж за нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), то адміністративним.
Зараз нас цікавлять саме кримінальні правопорушення (злочини), що здійснюються різного роду кредиторами або їх представниками. Так, наші суб’єкти здійснюють і адміністративні проступки. Наприклад, таким є відмова розглянути звернення громадянина (лист, запит, скаргу і т.д.), за що передбачено солідний штраф. Але це питання ми обговоримо в наступних публікаціях.
Основними законодавчими та нормативними актами в світлі нашої теми є:
- Закон України “Про національну поліції” від 02.07.2015 №580-VIII (далі – Закон)
- Кримінальний кодекс України (далі – ККУ)
- Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПКУ)
- Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затверджений Наказом МВС України від 08.02.2019 №100 (далі – Порядок)
Основну масу злочинів наших підопічних можна кваліфікувати за такими статтями ККУ:
- ст.182 «Порушення недоторканності приватного життя»;
- ст.189 «Вимагання»;
- ст.353 «Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи»;
- ст.355 «Примус до виконання або невиконання цивільно-правових зобов’язань»;
- ст.356 «Самоправство».
Звичайно, цей перелік є неповним, залежить від конкретної ситуації і діянь самого кредитора. Більш того, ми зараз не будемо детально зупинятися на кожній з кваліфікацій, оскільки публікація перетворитися в нудну юридичну лекцію. Тут краще працювати з практикуючим юристом. Зупинюся лише на різниці в статтях 189 і 355 ККУ.
Стаття 189 ККУ «Вимагання» передбачає, що будь-які правовідносини (угода, договір) відсутні, але заплатити гроші, так би мовити, переконливо вимагають. У свою чергу, стаття 355 ККУ «Примус до виконання або невиконання цивільно-правових зобов’язань» виходить з того, що угода була, але вимога її виконання або невиконання носить явно незаконний характер.
І давайте для початку розберемося з формальними нормами подачі заяви про кримінальне правопорушення (злочин).
Подача заяви в поліцію. Формальні вимоги
Згідно ч.2 ст.12 Закону:
“Поліція не має права відмовити в розгляді або відкласти розгляд звернень стосовно забезпечення прав і свобод людини, юридичних осіб, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня.”
Таким чином, звернутися із заявою ви можете в будь-який час. Навіть о першій годині ночі першого січня, якщо так склалися обставини. Вам не мають права відмовити і навіть відкласти розгляд будь-якої заяви.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.23 Закону поліція:
“здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;”
Згідно ч.1 ст.26 Закону:
“Поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно:
…
2) виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду;”
Дані норми зобов’язують поліцію своєчасно реагувати на заяви громадян і вносити відомості про злочини у відповідні бази даних.
Безпосередньо подавати заяву в поліцію можна в якості потерпілого або заявника. Думаю, всім інтуїтивно зрозуміла різниця в даних статусах. Так, згідно з ч.1 ст.55 КПКУ:
“Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.”
Відповідно до ч.2 ст.55 КПКУ:
“Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.“
Згідно ж ч.1 ст.60 КПКУ:
“Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.”
Іншими словами, потерпілий – це особа, чиї права були явно порушені і кому завдано певної шкоди. Заявник же може повідомити про якомусь злочині в загальному.
І тут слід зазначити, що потерпілий має в кримінальному провадженні більш широкими правами (ст.56 КПКУ), ніж заявник (ч.2 ст.60 КПКУ). Наприклад, серед іншого він може знайомитися з матеріалами виробництва (п.11 ч.1 ст.56 КПКУ). Тому, при подачі заяви в поліцію відразу бажано вимагати визнати вас потерпілим і в такому статусі підписати таку заяву внизу. Хоча заяву про притягнення до виробництва заявника як потерпілого можна подати пізніше (абзац 1 ч.2 ст.55 КПКУ).
Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку:
“Прийняття заяв (повідомлень) незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.
Заяви (повідомлення) можуть бути усні або письмові:
усні заяви (повідомлення) від осіб уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський, до повноважень якого це належить, вносить до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (додаток 2);
під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою (повідомленням) уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її (його) приймає і реєструє.“
Згідно п.4 Розділу ІІ Порядку:
“Якщо заява (повідомлення) надійшла до органу (підрозділу) поліції під час особистого звернення заявника одночасно з її (його) реєстрацією в ІТС ІПНП або журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі – журнал ЄО) (додаток 4), уповноважена службова особа оформлює та видає заявникові талон-повідомлення ЄО про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію (додаток 5).
Корінці талонів-повідомлень зберігаються в уповноваженої службової особи.”
Таким чином, заяву можна подати як письмово, так і усно. Але я настійно рекомендую прийти в райвідділ поліції з уже готовим заявою в 2-х прим., Про що ми з вами поговоримо нижче. Як факт реєстрації вашої заяви, вам зобов’язані видати талон-повідомлення, що є доказом прийняття і реєстрації такої заяви.
Відповідно до ч.4 ст.214 КПКУ:
“Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.”
У Розділах ІІІ і ІV Порядку ви можете ознайомиться з процедурою реєстрації і передачі заяви по територіальності, якщо воно подано до центрального апарату поліції або інші територіальні підрозділи. Але я все ж рекомендую звертатися в ваш райвідділ для більш простого контролю руху вашої заяви, про що ми теж поговоримо нижче.
Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЕРДР)
Згідно ч.1 ст.214 КПКУ:
“Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач – керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання – керівником органу досудового розслідування.”
Тобто у співробітника поліції є тільки 24 години (і ні хвилиною більше) для внесення відомостей в ЕРДР. Більш того, протягом наступних 24 годин (тобто 48 годин з моменту подачі заяви, час якого вказано в талоні-повідомленні) вам зобов’язані надати витяг з ЕРДР. Закон встановлює жорсткі терміни і їх порушення – це порушення ваших прав на справедливе розслідування.
Відповідно до ч.2 ст.214 КПКУ:
“Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.”
Іншими словами, з моменту внесення відомостей в ЕРДР відкривається кримінальне провадження і починається досудове розслідування по суті вашої заяви. Ніякі додаткові перевірки викладених вами в заяві фактів законом не передбачені. Більш того, згідно з ч.3 ст.214 КПКУ:
“Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:
1) відібрано пояснення;
2) проведено медичне освідування;
3) отримано висновок спеціаліста і за згодою знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;
4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.
У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань за першої можливості.”
У пунктах 1-4 даної норми наведено вичерпний перелік того, що може робити поліція до внесення відомостей в ЕРДР. Інше законом не передбачено. І, як бачимо, до кредитних договорів може мати відношення тільки пункт 1 – пояснення / показання. Але і вони не потрібні, якщо все детально описано в самій заяві. І навіть в цьому випадку правило “24 години + 24 години” (ч.1 ст.214 КПКУ) має працювати.
Якщо підсумувати, то:
- При подачі заяви вимагайте її негайну реєстрацію та видачу талона-повідомлення про реєстрацію.
- Через 48 годин з часу, зазначеного в талоні-повідомленні, вимагайте надати вам витяг з ЕРДР.
Як на практиці?
Якщо коротко, то не так райдужно і строго, як того велять норми закону. Правоохоронці придумують незаконні перевірки фактів за заявою, затягують терміни, а потім дають формальну відписку про відсутність складу злочину. При цьому сам заявник пропускає час на оскарження, про що ми ще поговоримо нижче.
Тому настійно рекомендую уважно вивчити етапи, описані нижче.
Підготовка та збір доказів
Незважаючи на ваше обгрунтоване бажання домогтися правди, не поспішайте. Чим ретельніше ви зробите підготовчу роботу, тим краще:
- Ведіть елементарний облік дзвінків колекторів: дата, час, номер телефону, організація, ким представилися.
- При можливості ведіть аудіозапис таких дзвінків. Зараз доступні багато додатків з такою функцією для смартфонів.
- Підготуйте роздруківки СМС або повідомлень в месенджери від кредитора / колектора.
- Зберігайте “лякалки на папері“, якщо такі приходили поштою.
- Надішліть запити на папері Укрпоштою кредитору (в банк, МФО, новому кредитору, колектору) про надання всіх доказів по кредиту і переуступці. Якщо самі не можете скласти, замовте такі документи у юриста.
- Отримайте відповіді на ваші запити і проаналізуйте їх.
- Якщо потрібно, замовте і отримаєте виписки з держреєстрів (ЄДРПОУ, нерухомості і т.д.).
- Проконсультуйтеся з юристом щодо кваліфікації злочинів.
Нещодавно я готував заяву в поліцію для клієнтки. Так само заяву склало 20 сторінок тексту, а доповнення – більше 60-ти. Доповнення включали запити, відповіді на них, аналіз підробленого паспорта шахраїв, які на неї оформили ряд кредитів, і т.д.
Складання заяви в поліцію
Запам’ятайте. У поліцію потрібно йти з уже готовою, складеною, роздрукованою і підписаною вами заявою. Якщо складати будете самі в райвідділі за допомогою дізнавача / слідчого, то вам Надикто таке, щоб потім нічого не робити і легко вас відфутболити.
У заяві потрібно викладати факти чітко, послідовно і однозначно, не допускаючи інших трактувань. Грунтовно посилайтеся на вже зібрані вами докази, явне порушення ваших прав і злочин, який і зараз відбувається якимись особами.
Можна згрупувати такі основні правила:
- Заяву пишіть на ім’я начальника райвідділу поліції.
- Прямо не визнайте підписання / висновок вами кредитного договору. Це можна завжди встигнути.
- Ті, хто дзвонять вам, представляються саме працівниками кредитора (банку, МФО, колектора).
- Ви не давали письмову згоду на обробку ваших персональних даних.
- Якщо вам відмовляються надати документи на ваш запит, прямо про це вказуйте в заяві.
- Згадайте про кваліфікацію злочинів згідно УКУ (його статті).
- Вимагайте визнати вас потерпілим і так підпишіть цю заяву.
- Вкажіть всі додатки, які ви докладаєте до заяви, включаючи документи, записи на носіях, роздруківки і т.д.
Куди подавати заяву?
Як показує практика, то краще за все в ваш райвідділ поліції за місцем проживання, навіть якщо ви за цією адресою не зареєстровані (прописані). Так простіше контролювати дії правоохоронців.
У підрозділи кіберполіції, в тому числі через їх сайт, звертатися не варто. Вже перевірено, що вони просто нічого не роблять і дають формальні відписки. Оскаржити ж їх дії трохи важко з огляду на територіальності.
Оскарження бездіяльності поліції
Ви подали заяву, але ніхто вам не надає виписку з ЕРДР. Що робити в такому випадку?
Згідно ч.1 ст.303 КПКУ:
“На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, – заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;”
Відповідно до частини 1 статті 304 КПК України:
«Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.»
Відповідно до частини 1 статті 306 КПК України:
«Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 – 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.»
Резюмуємо:
- Бездіяльність поліції, а саме невнесення відомостей в ЕРДР можна оскаржити.
- Така скарга подається до місцевого суду на ім’я слідчого судді (є така посада). Місцевий суд – значить за місцем самого райвідділу.
- Основна вимога в такий скарзі – зобов’язати внести відомості в ЕРДР.
- На подачу такої скарги у заявника / потерпілого є тільки 10 днів. Вважати потрібно з дня, коли такі відомості повинні були бути внесені в ЕРДР. Тобто враховувати 24 години після подачі заяви в поліцію.
До речі, судовий збір за подачу такої скарги відсутній.
Зі своєї практики скажу, що суди задовольняють такі скарги на “ура”. Більш того, в райвідділі, дізнавшись про подачу такої скарги, самі швиденько вносять відомості в ЕРДР і надають виписку ще до рішення суду по суті. Адже знають, що за таке можна серйозно отримати по шапці.
Що може поліція?
Чи варто взагалі звертатися в поліцію, якщо це пов’язано з такими труднощами? Вирішувати вам. Я лише скажу, що після звернення до правоохоронців всякі дзвонарі різко зменшують хід. Та й повноваження самої поліції в ході досудового розслідування досить широкі. Все залежить від бажання дізнавача / слідчого і його підходу до питання. А це:
- офіційні запити і вимоги;
- виїмки документів і обшуки;
- різного роду експертизи (в тому числі судово-бухгалтерські та почеркознавські);
- прослушка та інші заходи оперативно-розшукової діяльності.
Багато що з перерахованого вимагає санкції суду, але було б бажання.
Але якщо шахраї на вас “повісили” кредит, використовуючи ваші персональні дані, а дістають кредитори дзвінками вас, то заяву в поліцію є не тільки рекомендованим, але і обов’язковим. Інакше ситуація може обернутися для вас дуже сумно.
Приклад заяви в поліцію
З прикладом звернення до поліції можете ознайомитися за цим посиланням. Але повторюся, це всього лише приклад для ознайомлювальних цілей. Його потрібно переробити і доповнити під конкретну ситуацію.
Як замовити готові документи?
У мене ви можете замовити готові “під ключ” запити в банк, МФО, новому кредитору (фактору), колекторам і т.д. Також я складаю розширені заяви в поліцію і при необхідності скарги слідчого судді.
Для замовлення напишіть на мейл – easydebts@gmail.com
Інші мої контакти знайдете в цьому розділі. Або напишіть в чат блогу в правому нижньому кутку, якщо читаєте цю статтю на ПК.
І не забудьте підписатися на наш паблік в ФБ і Telegram-Канал. Ви завжди будете в курсі актуальних і свіжих новин, а також нову інформацію в даному блозі.
Якщо вам сподобався проект і дана стаття, то можете надати посильну фінансову підтримку. Карта ПУМБ: 4314 1402 0252 9217
P.S. Я як автор цієї публікації, враховуючи її обсяг і численні посилання на нормативну базу, залишаю за собою право змінити і уточнити деякі моменти щодо трактування та практичного застосування законодавчих норм. Однак суть статті та її цілісність не постраждають. Немає межі досконалості)
Автор: Сергей Андрущак
Джерело: http://easydebts.blogspot.com
Підписуйтесь на наш канал в Telegram – будьте в курсі останніх новин!
Також Ви можете Розмістити свою скаргу, статтю або новину на нашому сайті.
Не висвітлюється посилання на приклад заяви в поліцію.
Доброго дня. Дякуємо, що звернули на це увагу. В статті виправили посилання на приклад заяви, також продублюємо його – https://drive.google.com/file/d/1TxT_cWMxfmAF_YssN-zPZlcomYmVGKQz/view