Реалії судової реформи такі, що замість звільнення явно недоброчесних суддів, Вища кваліфікаційна комісія залишає їх на посаді, а також залишає ниточки до «скелетів у шафі», за які, при нагоді, можна тягнути. Як наслідок, судді, статки яких не відповідають їхнім доходам, які приховують майно від декларування, і навіть ті, яких судили за хабарництво – успішно проходять оцінювання та продовжують вершити правосуддя.
Знайомтесь, суддя Дніпровського районного суду міста Києва – Едуард Михайлович Бовкун.
Працювати суддею Едуард Михайлович почав відносно нещодавно. У 2009 році указомПрезидента України його було призначено на посаду судді Дніпровського районного суду міста Києва строком на 5 років.
Свій час суддя Едуард Бовкун дарма не витрачав і вже у 2010 році, за версією слідства, він почав вимагати хабарі. Як випливає з рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області, прокуратура звинувачувала суддю Бовкуна в отриманні хабаря у розмірі 5 000 доларів. За це суддя начебто гарантував, що не буде виносити рішення про конфіскацію квартири засудженого у справі, яку він розглядав.
Бовкун був відсторонений від правосуддя і не здійснює його досі.
У суді справа розглядалась понад 4 роки – з вересня 2012 року. Едуарду Миколайовичу вдалось переконати суд, що частина доказів є забрана з порушеннями законодавства і у 2016 році суд вирішив повернути справу на дорозслідування. А на співбесіді член ВККС озвучила, що справу зрештою було закрито прокуратурою. Однак у досьє судді така інформація відсутня.
Ми звернулись до Комісії з проханням надати нам документи, які свідчать про закриття справи і на які посилався член ВККС на співбесіді, однак нам відмовили.
Цікаво, що на співбесіді члени ВККС не поставили жодного питання щодо цієї справи. А от суддя декілька разів згадував про цю кримінальну справу. Едуард Михайлович стверджував, що він боровся проти репресивного механізму Януковича.
Не менш цікавою є ситуація із родиною Едуарда Михайловича Бовкуна. Судячи із співбесіди, Едуард Михайлович має доньку 2014 року народження. Мамою доньки є суддя Апеляційного суду м. Києва Світлана Василівна Кулікова.
Члени ВККС відзначили, що відповідно до даних досьє суддя Бовкун багато часу проводить зі Світланою Василівною: спільно подорожують за кордон, користуються майном одне одного. Згадувались декілька заяв у поліцію, у яких вони називали одне одного подружжям. Але чомусь у жодній з декларацій Едуард Михайлович не вказав її як члена сім’ї.
У відповідь суддя Бовкун підтвердив, що вони справді подорожують разом і під час подорожей живуть в одному номері. Також він часто допомагає пані Світлані, але не вважає її дружиною і ніколи з нею не жив, навіть під час вагітності. Цікаво, що, за словами судді, у 2013-2014 роках його документи було викрадено із сейфу із нежитлового приміщення, що теж належало Куліковій.
Важко повірити, що такі близькі стосунки з матір’ю його дитини не мають ознак проживання однією сім’єю. Швидше за все, маємо черговий випадок недекларування члена своєї сім’ї. Правда мотив тут трохи інший – не приховати майно від декларування, а убезпечити його від конфіскації у разі засудження за хабар.
Не менше сумнівів щодо доброчесності судді виникає і після аналізу його майнових декларацій за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 та 2017 роки. За вказаний період Едуард Бовкун отримав доволі скромний дохід – 743 тис. грн. Зазначимо, що у 2012 суддя не задекларував жодного доходу і жодного майна. Суддя пояснив, що у цей час він був відсторонений від правосуддя і не отримував доходів. Жив за рахунок батьків, але цих доходів не відображав у декларації.
Цікаво, що загалом за 2015 та 2016 роки суддя заробив 353 000 грн (включно з податками) і не мав жодних збережень. А у 2016 він вже зміг позичити третім особам 390 тис. грн. На співбесіді суддя стверджував, що 50% від цієї суми належали судді, інші 50% 20-тирічній дочці Світлани Кулікової – Ярославі. Дочка начебто дала ці кошти для того, щоб суддя позичив їх для її знайомого. Погодьтесь – сумнівна схема, як і сумнівно, що у судді було своїх 180 000 для позики так і те, що у 20-ти річної Ярослави були такі кошти. Навіть якщо у це повірити, то суддя мав би задекларувати позику від Ярослави Кулікової, але цього не зробив. А члени ВККС чомусь не звернули увагу на це порушення правил декларування.
Вже у 2017 році Едуард Бовкун вказує 250 тис. грн заощаджень. При цьому його річний дохід становив 203 000 грн і повернення позики він не декларує. До цього також слід додати утримання малолітньої доньки, витрати на користування майном та звичайно подорожі разом із сім’єю за кордон на кілька десятків днів. Мало віриться у спроможність все це собі дозволити судді при таких низьких доходах.
Єдиним об’єктом нерухомого майна у декларації судді є квартира площею 64,20 кв. м.Розташована вона в Києві, за адресою: проспект Науки, 80а/73, а її вартість на момент придбання становила 648 тис. грн. Важливо відмітити, що її власником є не сам суддя, а його матір Катерина Іванівна Бовкун. Натомість Едуард Бовкун з 2012 року нею лише користується. Виникає питання, чому власником цього житла є саме Катерина Іванівна, яка мешкає у Закарпатській області? Насправді відповідь на це питання дав сам Едуард Михайлович. Власником квартири до 2012 року був він, проте у зв’язку з відкритим проти нього кримінальним провадженням – він боявся, що майно конфіскують і саме тому переписав його на матір. Суддя прямо це визнав на співбесіді і у членів ВККС не виникло питання, чи ухилення від відповідальності є доброчесною поведінкою.
До речі, відповідаючи на питання про джерела доходів для придбання цієї квартири, виявилось, що кошти на квартиру давала його бабуся, а він просто був вписаний у договір. А ще Едуард Михайлович не вказував цю квартиру у своїх деклараціях за 2012-2014 роки, що є очевидним порушенням.
Едуард Бовкун начебто не має власного автомобіля. Але на співбесіді суддя підтвердив факт користування з 2016 року автомобілем його батька TOYOTA VENZA (2013 рік випуску). Втім, у жодній своїй декларації права користування будь-яким авто він не вказав. Суддя пояснив: не декларує, бо користується автомобілем лише іноді, а не постійно. У це дуже важко повірити, бо батько живе у Закарпатській області, а суддя – в Києві. Тобто суддя користується та повертає автомобіль батькові, який живе за 800 км. від сина.
Ще менш правдоподібною ця версія судді виглядає, якщо проаналізувати історію набуття цього майна у власність батька. Так от, спершу власником авто була Цільвік Христина Володимирівна, яка працює …секретарем Дніпровського суду м.Києва. Тобто працює вона разом з Бовкуном Едуардом. Цікаво, що її доходи, явно не дозволяли їй набути таке авто, а у декларації за 2016 рік не відображено дохід від відчуження автомобіля.
Цільвік видала довіреність на матір Едуарда Бовкуна, а та вже оформила автомобіль на батька судді, який передав його у користування сину.
До речі, сьогодні власником аналогічного авто значиться ще одна донька Світлани Василівни Кулікової – Вероніка Андріївна Кулікова, а не батько судді. На наш погляд, кількість збігів, які б свідчили, що Едуард Бовкун та Світлана Кулікова є однією родиною – надзвичайно багато. Окрім того, якщо це справді той автомобіль, який раніше належав батьку судді – то виходить, що Едуард Бовкун збрехав членам ВККС під час його другої співбесіди 24 липня 2018 року. Адже під час неї він підтвердив, що це автомобіль батька і він досі його інколи використовує, натомість на той час, цей автомобіль вже належав Вероніці Андріївні.
Батько судді – Михайло Михайлович Бовкун теж є адвокатом та зареєстрований фізичною особою-підприємцем. Своє посвідчення він отримав ще 03. 06. 1994.
До речі, саме Михайло Михайлович Бовкун є адвокатом у справі його ж сина, з приводу отримання хабаря.
Матір судді – Катерина Іванівна Бовкун, окрім вищезгаданої квартири в Києві, є власницею двох садових будинків та земельної ділянки біля Чопа. Окрім нерухомості, Катерина Іванівна володіє і рухомим майном. Зокрема, з 2014 року у її власності є позашляховик KIA SPORTAGE 2011 року випуску, який вона отримала від Світлани Кулікової.
І тут знову варто переказати фрагмент співбесіди судді. У ній Едуард Бовкун зазначає, що його батько важко хворий (станом на 2018 рік) і це потребує багато грошей. При цьому, член ВККС на співбесіді судді зазначила, що за їхньою інформацією, Катерина Іванівна Бовкун за період 2013-2017 років заробила 0 грн. Однак в той же 2018 рік вона стає власницею MERCEDES-BENZ ML 350 2011 року випуску та вартістю у приблизно 27 тис. у. о. Виникає питання – звідки у родини кошти на придбання усього цього майна?!
Безумовно, ми не могли обійти стороною і матір дочки Едуарда Михайловича Бовкуна – Світлану Василівну Кулікову. Світлана Василівна, як ми вже згадували, теж суддя. У період 2002-2011 років вона працювала на посаді судді у тому ж Дніпровському районному суді міста Києва. Вже у 2011 році її обрали до Апеляційного суду м. Київ.
У 2007 році тодішній Президент Віктор Ющенко вимагав звільнення Світлани Василівни у зв’язку з порушенням присяги.
У декларації Світлани Кулікової можна знайти декілька вартісних об’єктів нерухомості, загальною вартістю 5,3 млн грн. Це майно вона відсудила як спадкове після смерті свого колишнього чоловіка Андрія В’ячеславовича Кулікова.
Безпосередньо у самої судді є лише автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, і той вкрадений у 2014 році. Цікаво, що дане авто Світлана Василівна придбала лише за 149 тис. грн (ринкова ціна майже 35 тис. доларів). Таку низьку ціну журналісти видання «Наші гроші» пояснили дією ліміту на готівкові розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, операції від 150 тис. грн були заборонені. За дотриманням ліміту слідкувала податкова. Окрім того, розрахунки від 150 тис. грн потрапляли під обов’язковий моніторинг Держфінмоніторингу. Виконуючи розрахунок від 150 тис. грн, платник мав пояснити походження коштів”. Під час співбесіди Едуарда Михайловича Бовкуна член ВККС теж згадала цей автомобіль. Виявляється, що Едуард Михайлович після викрадення авто вказав поліцейським саме себе як потерпілого, що в черговий раз свідчить про подружні стосунки зі Світланою Василівною.
Цікаво, що за даними декларації Світлани Кулікової у 2015 та 2016 роках вона не отримувала жодних доходів і не мала жодних готівкових збережень чи коштів на рахунках.
Але саме у 2015 році у її 19-ти та 21-річної доньок з’являються дві квартири у новобудові на вул. Княжий затон, 9. На сьогодні така квартира коштує близько 80 000 дол. Тобто у 2015 році юні дочки судді мали би знайти близько 160 000 доларів для купівлі житла. При цьому вони вже у 2012 році придбали одну квартиру площею 142 кв. м. за понад мільйон гривень.
Здавалося б, що суддя, якого прокуратура звинувачує в отриманні хабаря або який не декларує майно та членів своєї родини, не відповідає обійманій посаді. Під час співбесіди було видно, що відповіді судді шокують членів ВККС. Однак, мабуть, члени ВККС вбачають завдання судової реформи в тому, щоб зберегти таких суддів на своїх посадах. Спочатку Колегія Вищої кваліфікаційної комісії прийняла рішення відкласти розгляд питання, а згодом визнала його таким, що відповідає обійманій посаді. А вже 21 вересня 2018 року весь склад ВККС рекомендував Едуарда Михайловича Бовкуна на посаду судді Дніпровського районного суду міста Києва безстроково.