Декларуючи недостовірні відомості, можна легко уникнути відповідальності й навіть зберегти за собою суддівське крісло. Герой цього розслідування своїм прикладом доводить, що так можливо. На переконання Вищої ради правосуддя, він зробив помилки не умисно, тому й ознак дисциплінарного порушення немає.
Знайомтесь, суддя Апеляційного суду Харківської області – Ігор Олександрович Бровченко.
Після закінчення інституту Ігор Олександрович пішов працювати у прокуратуру Харківської області стажистом слідчого. Вже через 5 років, а саме в 1993-му, його призначають суддею Дзержинського райсуду Харкова, де він вершить правосуддя до 1999-го. Саме тоді Ігоря Бровченка делегують у господарський суд Харківської області, там більшість каденції він обіймає адміністративну посаду – заступника голови суду.
У 2013 році Ігоря Олександровича постановою Верховної ради України перевели в Апеляційний суд Харківської області. Майже відразу після призначення, його обирають головою відомства. Однак після Революції Гідності та з набранням чинності Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» був звільнений з вказаної адміністративної посади, зберігши за собою суддівське крісло. Отже, протягом всієї трудової кар’єри Бровченко працює винятково на державній службі.
У кінці серпня 2018 року щодо Ігоря Бровченка відкрили дисциплінарну справу. У повідомленні ВРП йдеться, що під час співбесіди із суддею 25 червня 2018 року колегія побачила недостовірні відомості у декларації доброчесності за 2016 рік, яку Ігор Олександрович подавав незадовго до початку проходження атестації. Зокрема ним не був заповнений пункт 18 про проходження перевірки, яка могла б виявити факти порушення присяги чи підстави для притягнення до відповідальності.
До того ж у пункті 22 вказаного документу Бровченко підтвердив, що не вчиняв дії, за які передбачена відповідальність. Однак саме у 2016 році Ігор Олександрович порушив правила дорожнього руху, на що був складений адміністративний протокол. За необачність суддя заплатив штраф 270 грн.
До речі, Ігор Бровченко порушив правила дорожнього руху на елітному позашляховику, який не був вказаний у його майновій декларації. Але про це трохи згодом.
3 жовтня 2018 року дисциплінарна палата ВРП провадження закрила. У висновку зазначено, що відповідальність настає при наявності умислу в діях судді. Але, на думку ради правосуддя, Ігор Олександрович вніс недостовірні відомості внаслідок помилкового тлумачення правил декларування.
Зовсім недавно Бровченко вказує в декларації цивільну дружину Рискіну Олену Вадимівну, яка працює заступником керівника апарату Господарського суду Харківської області. Оскільки вона обіймає посаду державного службовця, Ігор Олександрович мав би вписати Олену Вадимівну у декларацію родинних зв’язків, але не зробив цього.
Ми проаналізували наявні у публічному доступі декларації судді, в тому числі за 2013, 2014, 2015, 2016 та 2017 роки. За цей період Ігор Бровченко отримував переважно суддівську зарплату, і лиш у 2013 році зміг вторгувати 391 200 грн з продажу автомобіля Mercedes-benz. Загалом з 2012 по 2017 роки суддя офіційно задекларував 2 391 993 грн.
Втім, більш цікавим є дохід 27-річної дочки Тетяни Бровченко, яка працює аспірантом в університеті. У 2013 році вона заробила 30 772 грн зарплати, задекларувала спадщину 174 044 грн і 970 582 «інших видів доходів». Що це за доходи та звідки вони взялися – члени комісії не запитали.
Ігор Бровченко є власником двох земельних ділянок у межах Харківського району (0,05 га та 0,12 га)
Донька Тетяна Бровченко володіє ділянкою 0,08 га та 0,15 га. Остання розміщена на лісосмузі з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку.
Також у власності Ігоря Олександровича перебуває приміщення технічного поверху на 114 кв. м у Харкові. І хоч право власності на нерухомість набуте ще у далекому 2006 році, у жодній з паперових декларацій його не було. До того ж приміщення набуте у власність на підставі рішення Дзержинського райсуду Харкова, попереднє місце роботи Бровченка.
З 2003-го суддя є власником просторої квартири на 160 кв. м. Згідно з реєстром майно набуте на підставі свідоцтва Дзержинської райради Харкова. Схоже, йдеться про приватизовану службову квартиру. Тут же він має і паркомісце.
Донька Тетяна Бровченко мешкає у Харківській квартирі на 53 кв. м. Житло набуте на підставі свідоцтва Харківського міського центру приватизації службового фонду.
Ще однією цікавою нерухомістю дочка судді володіє через юридичну особу. Вона є єдиним засновником та керівником ТОВ «ДУАТРОН», яке створене у червні 2016 року та надає послуги у сфері права.
Цікаво, що вже через 4 місяці Харківська міська рада дає згоду на передачу в оренду цій ТОВ офіс площею майже 180 кв. м у самому центрі міста на вул. Чернишевська, 28 «А» строком на 2 роки і одинадцять місяців. А вже у квітні 2017 року ТОВ «Дуатрон» приватизовує цю нерухомість за 983 640 грн. Це значно нижче ринкових цін та й усі знають, як приватизовується комунальне майно. Виглядає так, що сама фірма створювалась саме для стрімкої приватизації майна і статус судді та колишнього голови Апеляційного суду, очевидно, цьому посприяв. Але навіть якщо відкинути припущення про нечесну приватизацію, то виникає питання – звідки у новоствореного підприємства, яке ще й рік не попрацювало з’явився майже мільйон на викуп даного приміщення.
Повернемось до судді. Його декларація свідчить, що він носить елітний годинник Rolex, oyster perpetual datejust, подарований під ялиночку на Новий рік. Ціна за подібний аксесуар сягає 273 572,25 грн за теперішнім курсом.
Відомо, що станом на 2017 рік у власності Ігоря Бровченка транспортних засобів не було. Однак він користується автомобілем дочки Mercedes-Benz GL 350 BLUETEC 4M, придбаним у 2013 році. І тут виникає серйозне запитання, яке члени ВККС чомусь не поставили: звідки 27-річна аспірантка взяла мільйон гривень на придбання такої коштовної автівки?
На співбесіді з’ясувалося, що суддя перетинав кордон за кермом цього транспортного засобу, і навіть отримував адмінпротокол від поліцейського за порушення правил дорожнього руху. Такі події відбувалися у 2016 році, і саме за цей період Ігор Бровченко не вніс автомобіль у свою декларацію.
Цивільна дружина Ігоря Олександровича Олена Рискіна користується автомобілем Mitsubishi Lancer 2.0 invite at з 2010 року. Є в судді і 80-річна мати Хмелева Елеонора Пилипівна, на яку у різний час були зареєстровані коштовні автомобілі Lexus GX470 та BMW 750 I.
Після першої співбесіди ВККС рекомендувала раді правосуддя відкрити дисциплінарне провадження, або оголосити відмову у її відкритті за внесення у декларації недостовірних відомостей суддею Бровченком. Однак після позитивного рішення ВРП на користь Ігоря Олександровича, комісія провела повторну співбесіду, де визнала суддю таким, що відповідає займаній посаді.