«Багато речей, які для мене були неприйнятними, до того як я став доброчесним, тепер для мене абсолютно прийнятні», – ця фраза належить судді Окружного адміністративного суду Києва Ігорю Погрібніченку. Вона зафіксована на «плівках Вовка», які оприлюднили в НАБУ в рамках розслідування кримінального провадження щодо втручання в діяльність судових органів для уникнення кваліфоцінювання. Чотирьом суддям вже оголосили підозри, але Вища рада правосуддя відмовилась відсторонювати від правосуддя Погрібніченка та інших фігурантів плівок.
Знайомтеся, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва – Ігор Миколайович Погрібніченко.
Після завершення навчального закладу працював слідчим прокуратури Святошинського району Києва. Згодом став помічником прокурора Подільського району, де поступово підіймався кар’єрними сходинками до начальника управління нагляду за додержанням законів з боку спеціальних підрозділів та відділів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та корупцією. Доволі впливова посада.
У лютому 2012-го змінив вид діяльності та пішов у судді. Указом тодішнього Президента В. Януковича Погрібніченка призначили суддею строком на п’ять років в Окружний адміністративний суд Києва. А довічний статус судді він отримав вже Указом П. Порошенка.
На момент отримання статусу судді, Погрібніченко вже мав приватизовану в Києві однокімнатну квартиру. А 2009 року його мати придбала добротний будинок під Києвом. Проте, як тільки він став суддею, то одразу ж став на чергу для отримання службового житла. Для цього він зареєструвався в гуртожитку, де начебто проживав разом із сестрою, мамою, батьком і… дідусем. Це спрацювало і вже в листопаді 2012 року Житлово-побутова комісія суду в складі таких осіб, як Вовк, Арсірій, Келеберда, Качур, Блажівська вирішує надати судді Погрібніченку службову квартиру в новому будинку площею 126 кв. м.
Насправді очевидно, що сім’я Погрібніченка не тіснилась у гуртожитку. А батьки і дідусь взагалі жили в Луганській області. Такий висновок випливає з майнових декларацій судді за 2012 та 2013 роки, де членами сім’ї вказано лише сестру. Ні мами, ні батька, ні дідуся. А з 2014 року суддя взагалі живе сам. Найімовірніше, що саме це і є правдою, тобто суддя подав недостовірні дані та використав свій статус судді з метою отримання службової квартири, на яку він насправді не має права та й не потребує.
Службове житло надається лише на час роботи і не підлягає приватизації. Це за законодавством. Але для багатьох суддів це зовсім не аргумент. От і Погрібніченко разом із іншими суддями Окружного адміністративного суду м. Києва знайшли спосіб обійти цю заборону через рішення суду. Тому дуже швидко суддя приватизував цю квартиру.
У травні 2018-го року суддя Погрібніченко успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання у ВККС, набравши 724 бали. Співбесіда проводилась без участі Громадської ради доброчесності, яка зробила негативний висновок щодо Погрібніченка. Доповідачем у справі був член ВККС Андрій Василенко, який не побачив у судді жодних проблем.
Цікаво, що за рік до співбесіди саме завдяки рішенню І. Погрібніченка член ВККС Тетяна Весельська безкоштовно отримала елітну квартиру в центрі Києва, площею 104 кв. м орієнтовною вартістю від 2 000 000 грн. Можливо, у цьому і був секрет успішного оцінювання в Комісії? До речі, Тетяна Весельська брала участь в ухваленні рішення щодо Погрібніченка, незважаючи на очевидний конфлікт інтересів.
Однак після одержання з рук ВККС статус «доброчесного» та право на довічне суддівство, вже через рік між членами комісії та колегами Ігоря Миколайовича почали відбуватися надзвичайно цікаві події.
Спершу Погрібніченко заборонив Конкурсній комісії з добору кандидатів на посаду членів Вищої ради правосуддя ухвалювати рішення про визначення кандидатів, які рекомендуються для призначення Президентом. Згодом суд в особі Погрібніченка заборонив Голові Комісії Володимиру Буткевичу надавати Президенту список кандидатів на розгляд. До речі, одним із цих рекомендованих був член ВККС Василенко, який і оцінював суддю.
Це були не єдині рішення, що могли впливати на судову гілку влади. Маючи за плечима визнану з боку ВККС доброчесність, він заборонив Сергію Козьякову виконувати повноваження члена Вищої кваліфікаційної комісії нібито через відсутність повноважень.
Потім стало відомо, що це рішення було частиною глобального плану Павла Вовка: взяти під контроль ВККС, а сам Погрібніченко виконував ключову роль і виносив очевидно неправосудні рішення. На плівках НАБУ, яке розслідує кримінальні дії окремих суддів ОАСК, Ігор Погрібніченко хизується, що він визнаний доброчесним і тепер може собі дозволити те, що раніше вважав неприйнятним. Також є очевидним, що усі рішення судді були замовними та ухвалювались не в нарадчій кімнаті і не на підставі закону, а в кабінеті Павла Вовка і на підставі його вказівок. Це зрозумів навіть Луценко, і суддям оголошено підозри про вчинення серйозних злочинів. Однак ці факти виявилися непереконливими для Вищої ради правосуддя, тож там не захотіли відсторонювати суддю від посади.
На думку ВРП, клопотання прокуратури в рамках провадження не містить жодного обґрунтування, яким іншим чином Погрібніченко, здійснюючи правосуддя, протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню.
Чи перешкоджав він провадженню – поки невідомо. Однак після такого рішення ВРП, суддя, мабуть, остаточно упевнився у своїй безкарногсті і за цей час уже зумів ухвалити сумнівне рішення на користь великої бізнес-групи.
У вересні 2019 року Ігор Миколайович фактично скасував, рішення Верховного суду, про це повідомило видання «Наші гроші». Так, виявилося, що нинішніх реаліях можливо й таке. Справа стосувалася забудови коштовної столичної землі: приватна компанія хотіла звести будинок висотою 72 метри. Перша інстанція дозволила лише 27, друга – теж. Навіть Верховний суд, начебто остаточно поставив крапку, вказавши на цифру 27. Втім, Погрібніченко вважає, що Верховний суд мав на увазі не 27, а 72. Зазначимо, що земельна ділянка має функціональне призначення для середньо- та малоповерхової забудови.
Традиційно з декларацій ми порахували доходи судді та його родини за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки. Ось що нам вдалося довідатися: основний дохід Погрібніченка – його суддівська зарплата. Втім, у 2015-му отримав 400 тис. грн подарунка від матері Валентини Погрібніченко. Також суддя одноразово отримав 171 тис. грн страхових виплат.
Якщо вірити декларації, Ігор Погрібніченко ніби з 2014 не має співмешканців. Раніше він ділив свій побут із сестрою Юлією Чумаченко.
Ігор Миколайович не володіє жодною земельною ділянкою, як і більшість його колег-суддів. У нього з 2004-го є лише столична квартира площею 46 кв. м. Зі слів судді, це приватизована квартира за службу в прокуратурі. Також в одній із декларацій Погрібніченко показав право користування великою квартирою – 126 кв. м. Так, це друге приватизоване службове житло, яке він віддав своїй сестрі. До речі, вона теж працює в Окружному адмінсуді м. Києва.
З 2016 року суддя почав користуватися земельною ділянкою та будинком матері Валентина Погрібніченко. За даними реєстру речових прав, Валентина Степанівна у 2009-му придбала 202 кв. м нерухомості за пів мільйона гривень.
Звідки такі кошти в матері – загадка. Раніше, за нашими даними, Валентина Погрібніченко працювала в Білокуракинській центральній районній лікарні Луганської області. У 2015-му, коли син закріпився в суді, вона стала займатись сільським господарством у тій же Луганській області: розводити тварин та рибу.
Окрім цього, ми нарахували в пенсіонерки шість земельних ділянок сумарною площею 16,81 га. Три зареєстровані нещодавно на підставі державних актів, ще три – успадковані.
Окрім будинку, на Валентину Погрібніченко ще зареєстровані два автомобілі: з 2014-го позашляховик LAND CRUISER 200, а з 2019-го – новенька автівка TOYOTA CAMRY. До цього в неї була більш рання модель, якою пересувався суддя. До речі, в Ігоря Миколайовича також є Chevrolet Lacetti з 2006 року, який чомусь не декларувався в 2014-му.
Батько Погрібніченко Микола Іванович – пенсіонер. Однак попри поважний вік він, за словами судді, є справжнім байкером і готовий викладати за хобі чималі кошти. У нього ми побачили зареєстрований мотоцикл відомої марки HARLEY-DAVIDSON FLHTK. У мережі такий продають за 440 тис. грн. Комісія повірила, що це справді батьковий мотоцикл.
Незважаючи на очевидні факти недоброчесності та кривосуддя, а також оголошену Генпрокуратурою підозру, суддя Ігор Погрібніченко продовжує судити та впевнений у своїй абсолютній безкарності. І в нього є усі підстави так вважати. Він пройшов усі перевірки у Вищій кваліфікаційній комісії, а законопроект Зеленського не передбачає повторну перевірку таких, як Погрібніченко. Вища рада правосуддя залишається в чинному складі. Ба більше, уже чинний Президент призначає дуже сумнівних осіб до її складу від свого імені. З таким підходом Погрібніченку та сотням інших недоброчесних суддів й направду нічого не загрожує, а реформа Зеленського приречена на провал.
Джерело: blog.prosud.info