Значна частина суддів Києва брала участь у засудженні активістів Революції Гідності. Це є підставою для звільнення та люстрації, тобто заборони 10 років обіймати будь-які посади на державній службі. Попри це більшість із них досі не звільнені. Можливість виправити цю ситуацію з’явилася лише нещодавно у зв’язку із оцінюванням усіх суддів України, яку проводить Вища кваліфікаційна комісія. Здавалося б, судді, що засуджували невинних, нарешті будуть звільнені. Однак Комісія робить усе, щоб судді, які вже одного разу виявили готовність виконувати будь-які вказівки влади, залишились на своїх посадах.
Знайомтесь, заступник Голови Голосіївського районного суду м. Києва – Тетяна Миколаївна Шевченко.
Тетяна Миколаївна Шевченко народилася 30 грудня 1976 року в м. Сміла, що на Черкащині. У своєму досьє Тетяна Миколаївна вказала, що в період 1994-2000 років вона навчалася в Тюменському державному університеті на території Російської Федерації.
Оскільки у Росії суддя навчалася заочно – вже під час свого навчання вона працювала в Києві. Зокрема Тетяна Шевченко в період 1999–2001 років обіймала посаду секретаря судового засідання Московського (Голосіївського) районного суду міста Києва. Пізніше, у цьому ж суді вона стає помічником судді. І лише після цього, Указом Президента України від 11 листопада 2002 року Тетяну Шевченко призначають строком на п’ять років на посаду судді Голосіївського районного суду міста Києва. Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року вона обрана на посаду судді безстроково. З того часу Тетяна Миколаївна не змінювала місця своєї роботи.
У Голосіївському райсуді Тетяна Шевченко робить доволі стрімку кар’єру. Вже у 2007 році вона стає заступником Голови суду. Із невеликими перервами, однак, на цій адміністративній посаді вона і по сьогоднішній день.
Попри швидке кар’єрне зростання в доброчесності Тетяни Шевченко виникають сумніви. Зокрема на співбесіді у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України було наголошено на високому відсотку скасованих рішень Тетяни Миколаївни, а також на великій кількості скарг щодо її діяльності. Наприклад, було озвучено, що в період за 2012-2017 роки до ВККС надійшло 45 скарг, ще 8 надійшло до ВРП за 2016-2017 роки. Окрім цього, Тетяна Шевченко підтвердила, що порушувала ПДР, за що сплатила відповідний штраф. Однак у своєму досьє вона вказала, що не притягувалася до адміністративної відповідальності.
Тетяна Миколаївна Шевченко, як і багато інших її колег, брала участь у переслідуванні учасників мирних протестів в часи Революції Гідності. Вона позбавила трьох автомайданівців прав керування транспортними засобами за поїздку до Межигір’я Януковича (справа № 752/47/14, №752/847/14, №752/845/14). Відомо, що ніяких порушень водії не вчиняли, усі звинувачення базувались на сфальсикфікованих документах, а судді виносили рішення на підставі вказівок з Адміністрації Президента.
Окрім цього, суддя Шевченко кидала учасників протестів за ґрати. 23 січня 2014 року Тетяна Миколаївна Шевченко застосувала до активіста, якого звинувачували у масових заворушеннях біля стадіону «Динамо», запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом 60 діб (справа № 752/1305/14-к). Затриманий був жорстоко побитий і потребував госпіталізації, але на суддю це не склало жодного враження і вона не виконала те, що від неї вимагав закон.
Самої Ухвали судді досі немає у Реєстрі судових рішень, але її проаналізувала Вища рада правосуддя, яка зробила наступний висновок:
«Допущені суддею Шевченко Т. М. грубі порушення законодавства у своїй сукупності свідчать про необ’єктивний та упереджений розгляд справи (згідно з журналом судового засідання, а. с. 4–42, цей розгляд включно з часом написання та проголошення тексту ухвали зайняв 50 хвилин), порочать звання судді, отже, на час вчинення складали порушення присяги і, як наслідок, були підставою для внесення подання про звільнення судді із обійманої посади. Враховуючи характер допущених порушень, досвід роботи Шевченко Т. М. слідчим суддею (з 26 червня 2012 року), Третя Дисциплінарна палата вважає, що такі порушення є умисними.»
Тобто Вища рада правосуддя знайшла підстави для звільнення судді за грубі порушення, але не зробила це, бо закінчились строки притягнення до відповідальності. При цьому провадження щодо судді було відкрите у червні 2016 року, коли строки ще не спливли.
Але рішення було прийняте аж через 9 місяців – після закінчення строку притягнення. Тобто, Тетяну Миколаївну врятувало лише затягування розгляду її справи у Вищій раді правосуддя.
Винесення вказаних рішень також є підставою для люстрації. Суддя Т. Шевченко мала бути звільнена із забороною на 10 років обіймати будь-яку посаду в органах державної влади чи місцевого самоврядування. Однак і тут судді вдалось повністю уникнути відповідальності завдяки довідці, яку видала їй Голова Голосіївського суду – одіозна Олена Первушина. Так от, відповідно до довідки за підписом Первушиної Тетяна Шевченко «… взагалі не виносила таких рішень». Це суперечить фактам та довідці, яку надало Теруправління Державної судової адміністрації. Але принцип кругової поруки та безкарності у наших судах набагато більше важить ніж справедливість та верховенство права.
Як відомо, кожен суддя мав вказати у Декларації доброчесності, чи виносив він рішення щодо учасників акцій протестів, що підпадають під дію Закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Однак Тетяна Шевченко у власній декларації доброчесності не вказала, що засуджувала активістів Євромайдану. Таким чином, суддею були надані недостовірні відомості в декларації доброчесності, тому Автомайдан подав щодо цього відповідну скаргу.
Сьогодні Тетяна Миколаївна Шевченко проходить кваліфікаційне оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України. Це дозволяє законно її звільнити із посади судді. Наразі Тетяна Миколаївна вже пройшла співбесіду, на якій вона, до речі, стверджувала, що не засуджувала учасників Революції Гідності та жодної своєї вини цьому не бачить.
Також варто відзначити ще один момент із біографії Тетяни Шевченко. У 2017 році вона була Головою зборів суддів Голосіївського районного суду м. Києва, де обиралися делегати на Спільні збори суддів місцевих загальних судів м. Києва. Так от, ці збори було проведено за відсутності необхідного кворуму 2/3 від штатної чисельності суддів. У такий незаконний і нелегітимний спосіб було обрано двох делегатів на Спільні збори суддів місцевих загальних судів м. Києва, а саме Первушину О. С. Та Пасинок В. С. Окрім того, участь у цих зборах брали судді, які вже були звільненні за засудження учасників Революції Гідності.
Лише наведених фактів цілком достатньо, щоб визнати суддю такою, що не відповідає посаді. Але Комісія вирішила потягнути час. На співбесіді Комісія встановила факт недостовірності відомостей у Декларації доброчесності Тетяни Шевченко, зупинила провадження та надіслала справу у Вищу раду правосуддя. Тому суддя ще як мінімум декілька місяців буде продовжувати здійснювати правосуддя та отримувати бюджетні кошти.
Не менш цікавою є ситуація з майном столичної судді. У своїх деклараціях за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 та 2017 роки Тетяна Шевченко задекларувала 1,3 млн грн доходів. Її чоловік – Сергій Шевченко вже є пенсіонером та за період 2012-2017 років отримав трохи менше 160 тис. грн доходу (в середньому 25 тис. грн на рік).
Здавалося б, що такий рівень доходів аж ніяк не дозволив би Сергію Шевченку, не те що придбати будь-яке майно, а й навіть повноцінно існувати на ці кошти. Однак члени суддівських родин відрізняються своїм вмінням набувати елітне майно попри низький дохід. Тому саме Сергій Шевченко є власником земельної ділянки та будинку площею 275 кв. м. у с. Юрівка, що неподалік Києва. Лише задекларована вартість цієї землі – 270 тис. грн. Тож виникає питання – звідки кошти у родини на придбання такого будинку?!
До речі, Сергій Шевченко подавав заяву про розірвання шлюбу із Тетяною Миколаївною. У 2017 році він звернувся в Голосіївський суд з відповідним позовом. Справу передали до Дарницького суду, але позивач жодного разу не з’явився на виклик і позов був залишений без розгляду.
До речі, оскільки Тетяна Шевченко була відповідачем у цій справі – це означає, що її викликали до суду. Однак в своєму досьє, яке вона подала 05.03.2018 року, Тетяна Миколаївна вказала, що не отримувала виклик до суду, що навряд чи відповідає дійсності.
Власне майно має і сама суддя Тетяна Шевченко. Вона задекларувала квартиру площею 118 кв. м., яку придбала у 2009 році. Обійшлося їй це житло у 1,1 млн грн. На той час це дорівнювало 146 тис. доларів. Звідки такі кошти у звичайної судді – невідомо. За нашою інформацією, дана квартира розташована за адресою: Київ, вул.Голосіївська, 13А.
Також Тетяна Миколаївна є власницею єдиного автомобіля в родині – HONDA ACCORD 2008 року випуску. Обійшлося це авто судді у 225 тис. грн. Враховуючи, що на той час ця сума дорівнювала 28 тис. доларів – теж виникають сумніви у спроможності Тетяни Шевченко придбати таке авто.
Незважаючи на низькі доходи, витрати на життя, утримання дитини та майна – Тетяні Шевченко навіть вдається заощаджувати невеликі суми. Зокрема вона задекларувала 80 тис. грн готівки.
Одними із можливих способів придбання дорогого майна могла б бути допомога від батьків. Однак ні батьки судді, ні батьки її чоловіка жодним бізнесом не займалися. Більше того, у їхній власності немає жодного вартісного нерухомого чи рухомого майна, що свідчить про відсутність у них великих доходів. У реєстрі речових прав на нерухоме майно ми змогли знайти, що матір судді – Валентина Петрівна Данілова, володіє квартирою у Смілі, звідки родом і сама суддя. А свекруха Світлана Василівна Шевченко є власницею невеличкого будинку у с. Сунки, що теж на Черкащині.
Тетяна Миколаївна Шевченко – одна із багатьох «суддів Майдану», якій вдалося зберегти свою посаду попри явну злочинну діяльність в часи Революції Гідності. Ми продемонстрували, що пані Тетяна не відповідає критеріям доброчесності судді, а тому має бути звільнена. Наразі таке право є лише у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яким вони не скористалися та будуть оцінювати Тетяну Миколаївну повторно. І лише тиск громадськості може змусити ВККС виконати обіцяне та звільнити негідників. Тому ми будемо продовжувати стежити за оцінюванням судді Тетяни Шевченко.