Після закінчення конкурсу до Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія відновила перевірки чинних суддів. Минулого року Громадська рада доброчесності назвала цю перевірку імітацією та конвеєром, який легко проходять недоброчесні судді. Цього року співбесіди також розпочались без громадськості. Комісія відкинула вимоги Ради доброчесності та запустила свій конвеєр. Серед суддів, які хочуть лишитися у суддівських мантіях, чимало «суддів Майдану».
Знайомтеся, суддя та заступник голови Шевченківського районного суду Києва – Віталій Миколайович Циктіч.
У 2008 році Віталія Циктіча призначили у Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області в межах п’ятирічного строку. За президентства Януковича, а саме в 2012-му, Віталія МихайловичаперевелиУказом Президента у Шевченківський районний суд Києва. Також на п’ять років. Згодом Верховна Рада переобрала його на необмежений термін.
Суддя відомий тим, що притягував до відповідальності учасників масових акцій протесту в часи Євромайдану.
Так, він ухвалив рішення, яким позбавив права керування транспортним засобом невинну особу строком на 4 місяці через поїздку до Межигір’я Януковича у грудні 2013 року. Постановою іншого судді цю людину було звільненого від відповідальності за законом про недопущення переслідування учасників акцій протестів.
Постановою від січня 2014 року суддя Циктіч також позбавив на чотири місяці права керування автомобілем громадянина Максименка Л. І. До того ж, за твердженнями власника авто, він взагалі не їхав там, де його нібито зупиняли, що підтверджував свідок. Віталій Михайлович такі факти відкинув.
Також суддя Циктіч постановив низку ухвал, якими дозволив обшукати автомобіль “Suzuki GVN”, що належав учаснику акцій протесту. Вказаний факт підтверджується ухвалою Вищої ради правосуддя.
Незважаючи на подібні рішення, Віталій Миколайович у своїх деклараціях доброчесності поставив мітку «підтверджую» біля пунктів 17 та 19 про те, що:
- він не ухвалював рішення, які передбачені Законом “Про відновлення довіри до судової системи в Україні”;
- до нього не застосовуються заборони, передбачені Законом «Про очищення влади.
Однак це, м’яко кажучи, неправда. Він ухвалював указані рішення і підпадає під заборони, передбачені ЗУ «Про очищення влади». Тобто він мав би бути люстрований із забороною на 10 років обіймати будь-яку посаду в державному органі.
Ми проаналізували відкриті декларації Віталія Циктіча за 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки. Протягом цього часу суддя декларував переважно власну суддівську винагороду, яку ділить з дружиною Надією Циктіч. Вона є громадянкою Росії та у 2017 році отримала виплат від Пенсійного фонду РФ на 92 813 грн. У 2018 виплати в Росії підвищили і за підсумками року дружина судді отримала аж на 1 310 більше, тобто 94 123 грн.
Також одноразово Віталієм Михайловичем оприлюднено 268 000 грн доходу від продажу майна та 126 725 грн подарунку від матері Олександри Циктич. Отже, за нашими підрахунками, за вказаний період родина офіційно заробила 2,06 млн грн, що переважно складається зі суддівської зарплати.
Окремо варто відмітити готівкові заощадження. Так, у розпорядженні подружжя є 1,19 млн грн та 31 000 доларів США. Звісно, якщо вірити задекларованим цифрам.
Станом на 2018 рік, Віталій Циктіч мав ділянку 0,07 кв. м у Донецькій області, де розміщений будинок площею 191 кв. м та придбану у 2016 році ділянку площею 0,23 га у селі Глібовка Київської області. На час придбання вона коштувала 71 520 грн. Однак у мережі в цьому ж населеному пункті за 10 соток просять 12 000 доларів.
Дружина Надія Циктіч володіє квартирою в Росії площею 31 кв. м, але без вказівки міста знаходження.
Також відомо, що наразі судді належить квартира у Донецьку площею 97 кв. м, зареєстрована вберезні 2019 року за рішенням суду. Виявилося, що вказане помешкання він продав у січні 2014 року такому собі Юрію Міщенку. Однак через суперечки з оплатою повернув житло собі назад через суд.
Звідки ж взялася ця квартира? Віталію Циктічу вона належала на підставі свідоцтва про право власності, виданим Головним управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради від 2012 року.
Хоч Віталій Циктіч живе, прописаний і працює у столиці з 2012 року, жодного нерухомого майна, де можна реально мешкати до 2018 року, у деклараціях судді не було. Лише гараж площею 42 кв. м. Очевидно, десь є житло, яким суддя користується систематично. Нарешті в декларації за 2018 рік з’являється київська квартира. Що ж це за помешкання і де воно знаходиться?
Отже, це квартира, яка знаходиться у власності його матері – Циктич Олександри Микитівни. У 2013 році, коли Віталія Циктіча призначили в суд на необмежений термін, вона купила помешкання площею 79,9 кв. м у центрі Києва на вул. О. Гончара. Але суддя стверджує, що почав користуватись цією квартирою лише з 25. 08. 2018 року. То де ж жив суддя до 2018 року?! Питання залишилось без відповіді.
У мережі є оголошення про продаж квартири у цьому ж будинку, за яку просять 4,8 млн грн.Звідки в пенсіонерки Олександри Циктич такі кошти? Відомо, що у 2000-их роках вона отримувала дохід на кількох підприємствах з орбіти «Укрзалізниці» та в середньоосвітній школі-інтернаті міста Ясинувата. Однак Громадська рада доброчесності з посиланням на суддівське досьє Віталія Михайловича повідомила, що у період з 2013 по 2017 роки мати сукупно заробила 109 386 грн офіційного доходу. Очевидно, цього замало для купівлі квартири у столиці. До того ж вона постійно проживає на тимчасово окупованій території.
За відомостями реєстру юридичних осіб, батько Циктич Михайло Миколайович є співзасновником фірми з донецькою пропискою ТОВ “Фірма “Віконний двір” разом з Міщенко Яніною Валеріївною. Директором товариства значиться Юрій Міщенко, із яким судився за квартиру Віталій Циктіч. За підсумками 2014 року юридична особа працювала у збиток.
У декларацію родинних зв’язків суддя вніс лише племінника Циктича Олександра В’ячеславовича, який працював у Генеральній прокуратурі України.
Станом на 2018 рік у розпорядженні суддівської родини був єдиний автомобіль Volkswagen B6, записаний на матір Циктіч Олександру з 2007 року. Задекларована вартість автівки – 160 000 грн.
19 березня Вища кваліфікаційна комісія знову оголосила перерву в оцінюванні судді Циктіча. Комісія ніяк не може оцінити суддю, який мав би вже давно бути люстрованим із 10-тирічною забороною на будь-яку держслужбу. Тому ця перерва виглядає черговою спробою протягнути очевидно недоброчесного суддю, якого влада вже раз використовувала і намагається зберегти для наступного керованого правосуддя.