Національний банк роз’яснив причини застосування штрафу до Укрсоцбанку на 30,5 млн грн за порушення в сфері фінансового моніторингу.
Національний банк отримав офіційне повідомлення про оскарження Укрсоцбанком в судовому порядку листопадового рішення НБУ про накладення штрафу на Укрсоцбанк в розмірі 30,455 млн грн (про це FinClub повідомляв тут), тому вирішив розголосити суть виявлених в Укрсоцбанку фактів.
У НБУ заявляють, що стаття 60 Директиви ЄС 2015/849 від 20 травня 2015 року про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму зобов’язує держави публікувати інформацію про застосування їх держорганами адміністративного покарання або заходів за порушення вимог законодавства в сфері фінансового моніторингу, а також – про оскарження таких рішень і будь-яку додаткову інформацію про результати такого оскарження. Україна взяла на себе зобов’язання перед ЄС і МВФ імплементувати її.
Нацбанк виявив в Укрсоцбанку ризикову діяльність в сфері фінансового моніторингу: регулятор виявив факти зняття готівки в період з травня 2016 року по вересень 2017 го сумарно понад 1 млрд грн клієнтами банку – групою з 327 фізичних осіб та двома юрособами. Укрсоцбанк давав позицію у цій справі.
Обготівковувалось 98,73% надійшли на їх рахунки коштів, в тому числі тільки одна особа, яка передала паспорт невстановленим особам, зняло 107,1 млн грн.
Характер цих фінансових операцій дозволив НБУ вважати, що метою їх здійснення є легалізація злочинних доходів. Свою думку НБУ підкріплює тим, що банк визначив «незадовільний» фінансовий стан великої кількості фізичних осіб – клієнтів банку, проте зробив висновок про відповідність фінансових операцій їх фінансового стану. Нерідко клієнти здійснювали операції в сумах, що перевищують сотні тисяч або навіть мільйони гривень, тобто не могли володіти або розпоряджатися такими активами.
НБУ виявив невідповідність мети надходження коштів на рахунки фізосіб – клієнтів банку інформації про їхню професійну діяльність. Наприклад, продавець, вантажник і монтажник отримували кошти в якості оплати за послуги проектування, послуги андеррайтингу страхових ризиків, юридичні та бухгалтерські послуги і т.д .; а тракторист, продавець, офіціант – за розробку і тестування програмного забезпечення, веб-дизайну, промоутерські послуги.
Аудитори НБУ також виявили випадок зняття коштів готівкою фізичною особою, яка на момент здійснення цієї операції було померлим. А 99 осіб і 42 особи-контрагента фігурують в кримінальних виробництвах (зокрема по ч.1 ст.209, ч.1 ст. 205, ч.1 ст.212, ст. 185, 187, 309 Кримінального кодексу України). Крім того, в НБУ стверджують, що окремі фінансові операції проводились з використанням документів з ознаками фіктивності або взагалі за відсутності підтверджуючих документів. При цьому банк деяким клієнтам все ж встановлював неприйнятно високий рівень ризику і відмовляв в обслуговуванні в зв’язку з «проведенням ризикових операцій».
«У той же час іншим клієнтам, які здійснювали схожі по суті або змістом операції, банк не відмовляв в обслуговуванні. Крім того, відкривав рахунки новим клієнтам, які в подальшому здійснювали аналогічні за змістом операції. Банк також встановлював деяким клієнтам більш низькі тарифи на видачу готівки з їх поточних рахунків, ніж передбачені відповідним тарифним пакетом банку », – сказали в НБУ.
Висновок Нацбанку в значній мірі співпадав з висновками внутрішнього аудиту банку, зокрема, в ньому наголошується, що:
1) загальна система внутрішніх контролів в сфері боротьби з відмиванням коштів оцінена на недостатньому рівні;
2) недостатня організація системи контролю за проведенням ризикових операцій клієнтами через нестачу превентивних заходів і недостатню автоматизацію процедур аналізу та виявлення операцій, що не мають економічної обґрунтованості або є ознаки фіктивності;
3) працівниками банку не приділялася належна увага якості вивчення клієнта.