Вільгушинський Михайло Йосипович – Суддя ліквідованого Вищого спецсуду України з розгляду цивільних і кримінальних прав

Серед осіб, котрі беруть участь у другом конкурсі на посади суддів Верховного суду, є чимало таких, що йдуть на конкурс вдруге, навіть попри негативний висновок Громадської ради доброчесності. Один із таких суддя Михайло Вільгушинський. Найбільше Вільгушинський запам’ятався своїми оригінальними поясненнями походження майна, які більше схожі на новорічну казку, ніж на правду.

Знайомтеся, суддя ліквідованого Вищого спецсуду України з розгляду цивільних і кримінальних прав – Михайло Йосипович Вільгушинський.

Суддівську кар’єру почав у 1987 році виконуючим обов’язки народного судді у Кропивницькому (тоді – Кіровограді). Довгий час він обіймав адміністративні посади заступника голови. Спочатку у Кіровському суді Кропивницького, потім у Київському апеляційному та у Вищому спецсуді з розгляду цивільних і кримінальних справ. Отже, Михайло Вільгушинський працює у суддівській вертикалі майже 30 років, а це приблизно весь період його кар’єри.

Екс-дружина судді Вільгушинська Тетяна Петрівна працює лікарем-фізіотерапевтом у Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» , де зарплати є більш ніж скромними. У 2010 році подружжя розлучилось.

25-тирічний син судді Вільгушинський Володимир Михайлович є аспірантом КНУ імені Тараса Шевченка та з 2015 року займається підприємницькою діяльністю у сфері права.

До речі, син судді входить у дуже цікаву організацію – Вищу раду юристів України. Про існування такої «Вищої ради» ми вперше дізнались, коли проводили наше розслідування. Але якщо судити з сайту, то це дуже серйозна громадська організація. Лише у її керівництво входять 18 (!!!) осіб. Володимир Михайлович є Першим заступником голови ВРЮУ. Загалом у голови цієї поважної організації є 2 Перших заступники, 8 заступників та 5  радників. Насправді, це звичайна громадська організація, заснована у 2016 році, про діяльність якої навіть гугл практично нічого не знає.

Щодо сина кандидата до Верховного Суду, то цікавим є й інший факт. Нацполіція зареєструвала кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем працівниками Українського центру оцінювання якості освіти. Їх підозрюють у протиправному внесенні зміни до програмного забезпечення, завищуючи певним особам результати ЗНО. Нагадаємо, цей тест проходять випускники шкіл, за результатами якого університети складають рейтинги вступників. Правоохоронці встановили імена двох тисяч абітурієнтів, на користь яких начебто і були незаконно здійснені маніпуляції. Це переважно діти керівників органів державної влади вищого рівня.  За даними Громадської ради доброчесності, серед осіб, які отримали незаконні переваги, є абітурієнт ПІБ та вік якого повністю збігається з даними сина Михайла Вільгушинського.

Матері судді вже 82 роки. Вона пенсіонерка і останнім місцем її роботи була посада кухаря у школі Заліщицького району Тернопільської області. Оскільки вона володіє будинком у с. Хмелева цього району, то найімовірніше, що там і проживає.

Ми проаналізували наявні у публічному доступі декларації Михайла Йосиповича за 2013,  201420152016 та 2017 роки. У цей період кандидат жив винятково на зарплату. Щоправда, у 2014 році ним додатково задекларовано 250 000 грн у графі «інші види доходів», а у 2017 – 414 686 грн від продажу рухомого майна. Напевно, йдеться про продаж автомобіля Ford Mondeo, який суддя купив у 2014-му значно дешевше – за 282 575 грн.

Також читайте:  Велика Палата ВС застосувала практику ЄСПЛ щодо виселення з житлового приміщення

Згідно з майновою декларацією Михайло Йосипович живе один. Перелік його майна – скромний. З 2003 року має у власності земельну ділянку у селі Вороньків Київській області на 0.281 га. Там розміщений незавершений будинок на 96 кв. м, у якому Вільгушинський за його ж поясненнями і живе.

Цікаво, що сусідом, а також співласником трансформаторної підстанції, є колега Вільгушинського, який у 2017 році став переможцем на конкурсі до Верховного Суду, і тепер є суддею Касаційного кримінального суду Микола Лагнюк. Ми про нього робили розслідування. Фото його будинку з власною капличкою вразило багатьох. На цих фото видно і сусідній будинок, який, очевидно, і є тією «недобудовою», де проживає Вільгушинський.

До речі, як і Вільшушинський, Лагнюк не задекларував жодного автомобіля. На співбесіді Лагнюк стверджував, що їздить на роботу маршруткою. Ми спеціально виїжджали на місце і прикинули, як би виглядала щоденна поїздка судді маршруткою. Лише до зупинки громадського транспорту треба йти 25 хв. Ще близько 1,5 години їхати маршруткою, яка їздить не так часто.Досить малоймовірно, що це правда.

Окрім будинку, у кандидата Вільгушинського є квартира в Києві, площею 80 кв. м, яку він набув ще у 1998 році.

Ось і все задеклароване майно самого судді. Натомість більше майна є у його колишньої дружини та сина. У 2007 Тетяні Петрівні Київрада безоплатно виділяє земельну ділянку на 0,10 га під будівництво. Невдовзі у її власності опиняється ще 0,10 га по сусідству.

А нещодавно екс-дружина судді купила чималу квартиру на 130 кв. м у Києві. Йдеться про новобудову з виглядом на собор та Дніпро. На сайтах з продажу нерухомості просять 1500$ за метр квадратний у цьому будинку. Отже, вартість помешкання могла сягати 200 тис. дол. США. Звідки у Тетяни Вільгушинської такі кошти – невідомо.

Слід згадати і сина судді – Володимира Вільгушинського. Так от, у цьому ж будинку йому подарували квартиру на 75 кв. м.У мережі за таке помешкання просять 117 тис. дол. США, або понад 3 мільйони гривень. Подаруночок зовсім непоганий, особливо якщо до нього докладається два паркомісця на 20 кв. м.

Також читайте:  Барановський Роман Анатолійович - Суддя Дніпровського окружного адміністративного суду

Місцем реєстрації підприємницької діяльності Володимира Вільгушинського зазначена квартира у м. Києві на вул. Мишуги, 1/4. У реєстрі речових прав ця квартира не зареєстрована, а тому невідомо, кому вона належить.

На додачу до квартир і паркомісць, є у сина Володимир й сім земельних ділянок у Хотянівці під Києвом. Чотири ділянки він сам придбав, а три – подаровані матір’ю судді.

Саме ці земельні ділянки зацікавили журналістів. У 2015 році «Наші гроші» виявили, що у матері та сина судді Вільгушинського у власності є 6 коштовних земельних ділянок, площею майже 82 сотки у с. Хотянівка під Києвом. Дві земельні ділянки вони набули безкоштовно, а ще 4 ділянки, площею 62 сотки, придбали у 2012 та 2013 роках. За даними журналістів, середня ринкова ціна сотки землі у цьому місці складала майже 2 800 $. Тобто витрати пенсіонерки та студента мали би скласти близько 170 000 доларів. Навіть якщо допустити, що ринкова вартість цих земельних ділянок знизилась втричі, то 60 000 доларів також виглядають непідйомними для цих членів родини судді.

Під час зйомки сюжету вказані землі були огороджені і видно початок будівництва будинку.

На запити журналістів суддя відмовився щось пояснювати, мовляв – звертайтесь до самих власників землі. А у поясненнях, поданих Вищій кваліфікаційній комісії під час першого конкурсу до Верховного суду, суддя зазначив, що відповідно до документів усі ці земельні ділянки набуті правомірно та за дуже невеликі кошти – 373 000 грн. Ключове тут – «відповідно до документів». Це звичайна практика, коли за документами суддя та його родичі набувають коштовне майно за смішними цінами.

Дуже цікава історія і з транспортними засобами родини Вільгушинських. Відповідно до останньої декларації у судді відсутній будь-який транспортний засіб. Як вже згадувалось, у 2014 Михайло Йосипович придбав автомобіль  Ford Mondeo, але у 2017 він його продав. Інших автомобілів суддя ніколи не декларував.

Однак Громадська рада доброчесності у своєму висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності вказала, що кандидат Вільгушинський у 2013 році не відобразив у декларації право користування автомобілем Lexus LS 460, а у період 2015-2016 років «забув» задекларувати права на Acura MDX та Toyota Camry.

ГРД відзначила одну особливість – у двох з трьох автомобілів, якими мав право користуватись суддя,номерні знаки містили три дев’ятки. Така любов до «козирних» номерів характерна для наших високопосадовців.

Але ще цікавіше Вільгушинський пояснив, чому не задекларував права користування цими автомобілями. Відповідно до його письмових пояснень, наданих Вищій кваліфікаційній комісії суддів, ці автомобілі належать його друзям, які лише іноді давали їх судді у користування. А завдяки автомобілю Toyota Camry ми дізнались зворушливу історію про справжню дружбу. Суддя пояснив, що його товариш, який живе у м. Запоріжжя, вписав його у технічний паспорт, щоб зробити йому сюрприз. Це суддю дуже здивувало, але він жодного разу не скористався цим сюрпризом, а тому і не декларував авто.

Також читайте:  ВІДПОВІДЬ ВЕРХОВНОГО СУДУ НА ЗВЕРНЕННЯ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ

Син судді хоч і має аж два машиномісця у власності, проте відповідно до даних реєстру теж наразі не має жодного автомобіля. Правда відомо, що у 2013 році він придбав Audi A6 2013 року випуску.

Відсутність автомобілів у власності не означає, що син судді користується громадським транспортом. У реєстрі судових рішень ми знайшли ряд рішень, які стосуються Вільгушинського Володимира Михайловича. З них дізнаємось, що особа з такими даними неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, у т.ч. за керування у стані алкогольного сп’яніння. Щоправда, стосовно алкогольного сп’яніння Дарницький суд якраз дуже прихильно поставився до порушника. Вільгушинський від проходження тесту на сп’яніння відмовився і стверджував, що за кермом був не він. Справа була направлена до суду 09.08.17, але розглянута аж через 4, 5 місяці, тобто після завершення строку для притягнення до відповідальності. Суд відкинувпротокол… бо поліцейські не відібрали пояснень друзів Вільгушинського, які перебували з ним в авто. Постановою від 22 грудня 2017 року суд закрив провадження у зв’язку з відсутністю події правопорушення

З цієї ж постанови випливає, що Вільгушинський-молодший користується автомобілем BMW.

Екс-дружина судді Тетяна Вільгушинська до 2018 року була власником автомобіля Toyota RAV4. До речі, у її номерному знаку також було три дев’ятки.

Під час першого конкурсу до Верховного суду Михайло Вільгушинський не увійшов до переможної тридцятки, а зайняв 35 місце.

На цьому конкурсі після здачі іспиту суддя займає першу позицію у рейтингу, що є серйозною заявкою на перемогу. Попри очевидні факти невідповідності статків родини Вільгушинських їх доходам та поясненням, які більше схожі на новорічну казку, ніж на правду, Вища кваліфікаційна комісія суддів вже раз відкинула негативний висновок Громадської ради доброчесності. На цьому конкурсі у Комісії вже заявили, що не прийматимуть до уваги факти з негативних висновків, які вже були відкинуті під час першого конкурсу. Тому Вільгушинський має великі шанси стати суддею Касаційного кримінального суду. Саме цей суд буде переглядати рішення Вищого антикорупційного суду та ставити остаточну крапку у всіх справах щодо ТОП-корупціонерів. І якщо до цього суду потрапить чергова партія дискредитованих кандидатів, то це свідчитиме про остаточний провал судової реформи і про відновлення довіри до суду серед суспільства можна буде забути остаточно. Чи це є метою Вищої кваліфікаційної комісії?!.

Коментарі

коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

УкраїнськаРусскийEnglishDeutschItalianoLatviešu valodaPolski