Квартири, про які йде мова, знаходяться в різних районах Києва. Їхніх власників об’єднує те, що всі вони свого часу взяли житло в іпотеку.
Про те, що квартири їм більше не належать, три десятка киян дізналися випадково – коли до них несподівано заявилися невідомі молодчики і зажадали звільнити приміщення. А деяким незнайомці відразу виламали двері – і зайняли житло. Квартири, про які йде мова, знаходяться в різних районах Києва. Їхніх власників об’єднує те, що всі вони свого часу взяли житло в іпотеку. Справно виплачували кредити, не маючи ніяких прострочень і заборгованостей. Але після того, як банки, що видавали їм іпотечні кредити, були визнані неплатоспроможними, іпотеки викупила якась організація, директор якої переоформив квартири… на свою маму. За один день люди, багато з яких вже практично виплатили кредити, залишилися ні з чим. Деяким з них директор контори, яка заволоділа їх іпотеками, запропонував викупити свої квартири заново – наприклад, замість решти 60 тисяч гривень заборгованості по кредиту заплатити йому 500 тисяч.
«Я жодного разу не прострочив жодного платежу. Навіть коли йшов в АТО»
Постраждалі в цій дикій історії домоглися відкриття кримінального провадження та ініціювали судові процеси. Але суди можуть затягтися на роки, а жити людям ніде вже зараз. Євген Калитюк – один з небагатьох, кому вдалося «відбити» свою квартиру у намагалися в неї вломитися незнайомців. Євген воював на сході країни, і не допустити вторгнення в житло йому допомогли товариші по службі. Хоча за документами квартира, за яку Євген 13 років справно платив кредит, тепер належить мамі директора компанії «Мегаінвест Сервіс».
— Однокімнатну квартиру на проспекті Лобановського я купив ще в 2007 році, оформивши іпотечний кредит в «СЕБ Банку», – розповідає Євген Калитюк. – Іпотеку оформив на 20 років, до 2027 року, і з тих пір жодного разу не прострочив жодного платежу. Навіть коли йшов в АТО (і за законом мав право на відстрочку кредиту), все одно гасив заборгованість. За цей час «СЕБ Банк» встиг піти з українського ринку, і його правонаступником став «Фідобанк». Про те, що «Фідобанк» теж був оголошений неплатоспроможним, я дізнався, коли перебував в Пісках Донецької області. Дружина звернулася в банк, і там їй сказали продовжувати платити, що ми і робили. Але, коли в грудні минулого року я зробив черговий платіж, гроші повернулися назад. Зателефонувавши в банк, я з’ясував, що вони, виявляється, вже закрили своє останнє відділення. На питання, що мені тепер робити, в банку сказали чекати офіційного повідомлення – мовляв, можливо, вони комусь продадуть мій кредит і що для мене нічого не зміниться: я буду платити новому кредитору так, як і платив весь цей час (адже кінцевий термін погашення кредиту – грудень 2027 року).
Наступні два місяці я намагався з’ясувати, що тепер буде з моїм кредитом. Ніяких повідомлень ні від банку, ні від будь-яких інших організацій не отримував. А 10 лютого випадково дізнався через сайт ProZorro, що мій кредит виграла на торгах компанія «Мегаінвест Сервіс». Що «Фідобанк» уклав з директором цієї компанії договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги. Одним словом, «Мегаінвест сервіс» купив мій іпотечний кредит.
Як і раніше не отримуючи жодних офіційних повідомлень, я сам почав дзвонити в компанію, яка купила мій кредит. Довго намагався знайти телефон її директора. Коли, нарешті, знайшов і додзвонився йому, попросив про зустріч. Той зустріч під різними приводами кілька разів переносив. То казав, що захворів, то був дуже зайнятий. Я домігся цієї зустрічі лише в березні. Приїхав до них в офіс на вулиці Малій Житомирській, де до мене вийшла співробітниця (мені її представили як юриста) і сказала: «Ви ж розумієте, що винні нам грошей». «Звичайно, – кажу. – Мій залишок по кредиту – 165 тисяч гривень. Я готовий платити». «Справа в тому, що квартиру ми у вас вже забрали, – заявила жінка. – Вона тепер наша. Якщо ви хочете отримати її назад, з вас 400 тисяч гривень». Я сторопів: що значить «квартира тепер наша» ?! Жінка не стала нічого пояснювати. Тільки додала, що, вимагаючи з мене 400 тисяч гривень, вони ще «роблять мені знижку як атошніку». «Зазвичай ми просимо близько 500 тисяч», – заявила вона. Я запитав, на якій підставі у мене забрали квартиру, за яку я 13 років справно платив. «Не переживайте, підстави ми знайдемо», – почув у відповідь.
Вийшовши з їхнього офісу, насамперед зателефонував знайомому нотаріусу і запитав, як таке може бути. “Ніяк, – сказала нотаріус. – Напевно, вони просто тебе лякають. Про продаж квартири тебе повинні були письмово попередити як мінімум за місяць. Такого не може бути”.
Але виявилося, ще як може. Я зайшов до реєстру майнових прав та виявив, що квартира записана вже не на мене, а на якусь Ольгу Мацкевич (як потім з’ясувалося, це мати директора компанії «Мегаінвест Сервіс» Дениса Мацкевича). Виявилося, що компанія купила мій іпотечний кредит 21 лютого 2020 року. А вже через п’ять днів, 26 лютого, директор «Мегаінвест Сервіс» продав мою квартиру своїй матері за 184 тисячі гривень, які вона повинна заплатити до 2024 року. Хоча згідно із законом «Про іпотеку» іпотекодержатель зобов’язаний був за 30 днів письмово попередити мене про намір укладати подібний договір (і у мене було пріоритетне право придбання предмета іпотеки) і провести ринкову оцінку квартири, яка ніяк не може коштувати 184 тисячі гривень. Тут же все сталося за п’ять днів! Мене ніхто ні про що не сповіщав, та й нотаріус, у якого проходила ця угода, не міг не помітити це очевидне порушення: якщо компанія «Мегаінвест Сервіс» отримала мій кредит тільки 21 лютого, як вона могла продати квартиру вже 26 лютого? Але нотаріус Олег Василенко закрив на це очі.
До того ж ця організація взагалі не мала права продавати мою квартиру, адже я не є боржником і весь цей час справно платив кредит. Я як юрист вперше стикаюся з такою ситуацією. Порушений сам принцип іпотеки. Квартира перебувала в заставі у іпотекодержателя, і останній мав право її продати тільки в разі, якщо б я перестав платити кредит.
Пізніше я дізнався, що у нотаріуса Василенко були укладені чотири аналогічні угоди, що стосуються квартир інших постраждалих.
Біографії нотаріусів, які оформляли купівлю-продаж квартир, сповнені сумнівними операціями
З документів, що є в розпорядженні журналістів, слідує, що угоди про продаж директором компанії «Мегаінвест Сервіс» своїй мамі іпотечних квартир укладали в основному у двох столичних нотаріусів – Олега Василенка та Олександра Золотих. У всіх цих угодах і близько не дотримувався прописаний в Законі України «Про іпотеку» 30-денний термін: квартири були продані Ользі Мацкевич протягом 5-10 днів після того, як кредити викупила компанія «Мегаінвест Сервіс». Порушення очевидне, але обидва нотаріуси закрили на це очі. До речі, нотаріусу Олександру Золотих в березні 2020 року Мін’юст закрив доступ до реєстрів. 10 березня суд визнав недійсною оформлену їм угоду купівлі-продажу житлового будинку (Шевченківський райсуд Києва визнав, що операція була незаконною).
Біографія нотаріуса Олега Василенка теж сповнена сумнівними оборудками. Наприклад, в червні 2018 року Подільський райсуд Києва визнав незаконним оформлений цим нотаріусом продаж будинку. Виявилося, нотаріус оформив угоду про продаж будинку, який знаходився в іпотеці, і продаж відбувся без відома іпотекодержателя. Ця інформація є в Єдиному реєстрі судових рішень. Зараз обидва нотаріуса не виходять на зв’язок, їх телефони не відповідають.
— Кажуть, що нотаріус Олександр Золотих, завдяки якому я позбувся своєї квартири, вже десь в Криму, – розповідає ще один постраждалий Тарас Краснощок. – На те, щоб зробити незаконну дію і тим самим позбавити мене права на мою квартиру, у нього пішло кілька хвилин. А у мене на суди, судячи з усього, тепер підуть роки.
Історії Тараса і Євгенія дуже схожі. Тарас оформив іпотечний кредит на покупку квартири на вулиці Ломоносова в 2011 році. Він, як і Євген, служив в зоні АТО і, навіть перебуваючи в зоні бойових дій, своєчасно погашав заборгованість. Платив навіть з випередженням графіка. Потім банк, який видавав кредит, збанкрутував. 4 лютого кредит Тараса був проданий компанії «Мегаінвест Сервіс», а вже через 10 днів директор цієї контори продав квартиру Тараса своїй мамі – все тієї ж Ользі Мацкевич.
— Про це я дізнався випадково, коли квартира вже мені не належала, – згадує Тарас. – Мама директора «Мегаінвест Сервіс» купила її за 120 тисяч гривень! Більш того, в їх договорі купівлі-продажу було прописано, що власником вона стає вже зараз, а розрахуватися може до 2023 року. Незабаром після цього рейдери (інакше їх назвати не можу) намагалися захопити мою квартиру. Коли я був на роботі, зателефонував сусід і повідомив, що хтось ламає мої двері. П’ятеро «тітушек» вистежили, коли мої дружина з дитиною вийшли на прогулянку, і вломилися у квартиру.
Коли я приїхав, вони вже встигли поміняти замки. Там же був і директор компанії «Мегаінвест Сервіс». Приїхали і поліцейські, ось тільки дарма я чекав від них допомоги. Директор «Мегаінвест Сервіс» показав їм виписку з Реєстру майнових прав, в якій було сказано, що власниця квартири – його мати, і він, мовляв, знаходиться тут абсолютно законно. А ось у мене як раз прав на квартиру, згідно з реєстром, вже не було. Відстояти житло вдалося тільки завдяки тому, що приїхали мені на допомогу побратими. Хлопців приїхало багато, чоловік сто. В результаті «тітушки», злякавшись, самі віддали нам ключі і розбіглися. Таким же способом вдалося захистити квартиру Євгена Калитюка.
Але багатьох інших постраждалих буквально викинули з квартир. Наприклад, в квартирі потерпілої Ірини «тітушки» поміняли замки, коли вона поїхала на дачу. А в квартиру Олександра рейдери вломилися в той момент, коли він відводив дитину в дитсадок. Олександру навіть не дозволили зайти за речами – заявили, що можуть скинути їх з балкона. Зараз саме в цій квартирі оселилася Ольга Мацкевич. До слова, ЗМІ намагалися з нею зв’язатися, але жінка, почувши, що дзвонить журналіст, кинула трубку і відключила телефон. А журналіст програми «Вікна-Новини» на телеканалі СТБ навіть приходив у квартиру, де зараз живе пані Мацкевич. Жінка через двері наказала нашому колезі «звільнити приміщення» і «зайнятися своєю роботою».
Не горить бажанням спілкуватися з журналістами і її син – директор компанії «Мегаінвест Сервіс» Денис Мацкевич. Хоча саме від нього і хотілося б почути, на якій підставі кілька десятків квартир були продані його мамі з очевидними порушеннями законодавства. До слова, в Інтернеті про цю людину є безліч публікацій, в яких його прізвище пов’язують з квартирним рейдерством. Коли йому дзвонять журналісти, Денис Мацкевич кидає трубку, а в офісі компанії весь час говорять, що він дуже зайнятий. Тим часом кілька квартир потерпілих вже були перепродані по другому разу. І теж родичам Дениса Мацкевича!
Наприклад, квартирою потерпілого В’ячеслава Ложоноса спочатку за допомогою вже відомого нотаріуса Олега Василенка заволоділа Ольга Мацкевич, а потім вона продала її своїй невістці. І це незважаючи на те, що на квартиру вже було накладено арешт в рамках кримінального провадження. А квартиру ще одного постраждалого Едуарда Орлова заволодівша нею Ольга Мацкевич встигла подарувати своєму неповнолітньому онуку (знову ж за допомогою нотаріуса Василенко).
Після звернення потерпілих до прокуратури Києва кримінальні справи, відкриті за їхніми заявами, об’єднали в одне провадження.
— Прокуратура міста витребувала і уважно вивчила всі кримінальні проваждення, які розслідувалися поліцією за схожими обставинами, але в різних районах, – повідомила прес-секретар прокуратури Києва Надія Максимець. – У цих проваждженнях фігурували одні й ті ж особи і одна фірма. Обставини незаконного відчуження квартир були також схожі. Але розслідування цих справ велося мляво. У зв’язку з цим столична прокуратура винесла постанову про об’єднання цих проваджень і доручила подальше розслідування слідчому управлінню Київського главку поліції. Прокурором було внесено клопотання до суду про арешт квартир, щоб не допустити їх продаж. Клопотання судом задоволені. Крім цього, слідчим було дано детальні вказівки про те, які слідчі дії необхідно провести прямо зараз для ефективного розслідування фактів шахрайства. Ці слідчі дії розпочаті і активно проводяться.
— Тих, чиї квартири рейдерам не вдалося захопити, вони зараз намагаються виселити іншими способами, – розповідає Євген Калитюк. – Так, Ольга Мацкевич, як власниця наших квартир, звернулася в ДТЕК з вимогою про відключення нам електроенергії і демонтажі лічильників.
Без електрики вже залишилися постраждалі В’ячеслав Ложанос і Іслан Терікул, уродженець Бангладеш. Іслан приїхав в Україну вчитися, згодом отримав громадянство, одружився і купив квартиру, взявши іпотечний кредит. Далі все відбувалося точно так же, як у інших постраждалих. У той момент, коли Ольга Мацкевич заволоділа його квартирою, йому залишалося виплатити по кредиту всього 54 тисячі гривень. Мацкевичі зажадали з нього 600 тисяч! Уже кілька тижнів Терікул змушений жити при свічках.
Четвертого грудня постраждалі мітингували в Києві під будівлею НКРЕ КП. Пояснювали ситуацію, показували документи про те, що квартири знаходяться під арештом і просили НКРЕ КП вплинути на ДТЕК і не дати відключити в квартирах світло.
— Квартири арештовані в рамках кримінального провадження. Більш того, є заборона на будь-які реєстраційні дії і в рамках цивільних проваджень, – каже Тарас Краснощока. – Але в ДТЕК вимагають окрему постанову суду про заборону відключати в цих квартирах електрику. Юристи кажуть, що на отримання такої постанови піде чимало часу. А світло адже відключають вже зараз.
— Ви сказали, що є і цивільні провадження. Які саме?
— Кожен з постраждалих подав позов до суду про визнання договору купівлі-продажу між «Мегаінвест Сервіс» та Ольгою Мацкевич недійсним. У нас є для цього всі підстави, адже порушення закону очевидні. Але суди перевантажені, і, наприклад, мій позов, який я подав ще весною, обіцяють розглянути тільки в березні 2021 року. Аналогічна ситуація і у інших постраждалих.
Юристи і правозахисники кажуть, що випадків, коли колектори незаконно заволодівають чужим майном, стає все більше. За словами голови організації «Група Взаємодопомога» Віталія Белько, який зараз допомагає деяким постраждалим в описаній вище афері, угруповань, віджимаючих нерухомість, в Україні близько 500. У результаті їх діяльності за останні три роки, за даними правозахисника, понад 300 осіб покінчили життя самогубством . За словами Віталія Белько, найчастіше колектори діють за такою схемою. Кредитні портфелі ліквідованих банків передаються Фонду гарантування вкладів, який часто без відома боржників перепродає їх з аукціону колекторським компаніям. Згідно із законом колекторські компанії мають право продати об’єкт застави, якщо людина є боржником і не платить кредит. Деякі роблять це після закінчення передбачених Законом «Про іпотеку» 30 днів. У випадку ж з «Мегаінвест Сервісом» все відбулося зовсім нахабно і цинічно. Потерпілі не були боржниками, і ніхто навіть не намагався створити видимість законності.
— У законодавстві немає слів «колектор» і «рейдер», – сказав в коментарі журналу «Фокус» Віталій Белько. – Тому ми говоримо, що маємо справу зі звичайними злочинцями. Вони зламують двері, вриваються в житло. Людей викидають на вулицю, а речі і гроші привласнюють. Але поліція, що приїжджає на виклики, найчастіше навіть не хоче приймати заяви про злочин.
Джерело: https://patrioty.org.ua
Підписуйтесь на наш канал в Telegram – будьте в курсі останніх новин!
Також Ви можете Розмістити свою скаргу, статтю або новину на нашому сайті.