21-річний житель Ухані під псевдонімом Тайгер Е розповів The Guardian, як він заразився і повністю вилікувався від смертельного коронавируса

КОРОТКИЙ ВИКЛАД
17 січня, початок хвороби – злегка підвищена температура, біль у м’язах
18- 21 січня (перші три чотири дні) – триває біль, температура невисока, але й не падає
21-25 січня (такі чотири дні) – симптоми ті ж, посилюються, почався кашель з виділенням мокроти
26 січня – різке підвищення температури до 38,5 градусів Цельсія
27 січня – температура впала, розпочалося одужання
4 лютого – істотні поліпшення, кашель припинився, температура в нормі
7 лютого – повне одужання

17 січня у мене стало ломити все тіло. Можливо, трохи піднялася температура, але не настільки, щоб я звернув на це увагу. Якщо задуматися, то стає трохи страшно, адже мій будинок і мовна школа, де я вивчаю японську, знаходиться в радіусі 5 км від того самого ринку в Ухані (де, як вважають, виник коронавірус).

Для того щоб впоратися з м’язовим болем, я прийняв протизастудні таблетки, оскільки вважав, що це звичайна застуда. Коли я згадую про це, мені здається, що я упустив тоді найкращий час для початку лікування – не зумівши на ранній стадії обмежити поширення вірусу за допомогою противірусних препаратів.

Я не знаю, як підхопив цей вірус. Я завжди їв в одному і тому ж ресторані в гонконгському стилі поруч зі школою. Не гуляв в околицях – на вулиці було дуже холодно і на заняттях я дуже втомлювався, тому після них завжди йшов додому. Як тільки почалися канікули, я поїхав з гуртожитку до батьків. Носити маску став декількома днями пізніше, коли побачив, що їх носять усі.

Хвороба і самоізоляція

21 січня всі моє тіло все ще боліло, тому я зателефонував батькові. Він відчув, що зі мною щось не так і сказав, щоб я негайно вирушав додому. Того вечора я виміряв температуру і виявилося, що у мене невеликий жар. Мама сказала, що якщо температура не спаде до пізнього вечора, ми підемо в лікарню. До 11 вечора жар не спав, тому я пішов до лікарні Тунцзі.

Клініка вже була перевантажена пацієнтами. Вперше в житті побачивши докторів в захисних костюмах (до цього я бачив таке тільки в документальних фільмах про SARS), я зрозумів, що відбувається щось недобре.

Наплив людей мене не здивував і не налякав, тому що це одна з кращих лікарень в Ухані і в ній завжди повно людей. Але через великий натовп все ж вирішив відправитися в Уханьську легеневу лікарню, що в підсумку виявилося правильним рішенням.

Там я не зустрів жодного пацієнта. У мене взяли аналізи крові, печінкові проби і зробили комп’ютерну томографію (КТ). На знімках КТ було видно неоднорідні затемнення в нижній частині легенів. Я став приймати прописані в лікарні ліки і один препарат традиційної китайської медицини.

Коли Ухань збиралися закрити, батько вирішив, що мені потрібен домашній карантин. Завдяки фільмам я знав, що нам варто запастися їжею, тому ми купили багато локшини швидкого приготування, яку в підсумку так ніхто і не їв. У супермаркеті всього вистачало, єдине, чого не можна було знайти – це дезінфікуючі засоби. […]

Моя самоізоляція почалася 22 січня, до моєї кімнаті примикає власна ванна і туалет, що було дуже зручно. Готувала мені бабуся, вона ж і приносила їжу, попередньо вдягнувши маску. Ще ми використовували одноразові палички і таке інше, щоб все це можна було потім викинути.

«Найгірший час»

25 січня я пройшов ще одне обстеження. Я став кашляти – це був дуже сухий кашель з невеликою домішкою жовтого мокротиння.

Результати тесту показали, що ситуація погіршується, і інфекція вже поширилася по усьім легеням. Доктор прописав мені крапельницю, і я продовжував пити ті ж таблетки. Тоді лікар сказав мені, що у мене є підозра на коронавірус, але тільки експертна комісія може прийняти рішення, кого саме перевірять тест-системою.

До 26 січня мені стало дуже складно підніматися з ліжка і мене дуже морозило – був сильний жар, 39 ° C. Пізніше стало відомо, що ситуація на середній стадії може розвиватися дуже швидко, але не встиг я отямитися, як до вечора температура впала. Здавалося, ніби я побував в пеклі і повернувся назад. Той період з 21 січня до 26-го – був найгіршим. Я кашляв настільки сильно, що у мене болів живіт і спина. Це були одні з найгірших днів в моєму житті.

В той момент я зрозумів, що мені потрібна якась моральна підтримка, інакше я не впораюся. Я дивився своє улюблене аніме і дивлячись на нормальне, щасливе життя героїв, думав: «Можливо, мені доведеться попрощатися з життям». Але бачте, в середині лютого я повинен був полетіти до Японії на концерт Аякі Охаси – японської співачки і актриси озвучення, голоси головної героїні цього аніме. Але через карантин її концерт могли скасувати. […] Тому я подумав: «Мені потрібно одужати, якщо я хочу побачити її наступний концерт». Це мотивувало і втішало мене. […]

28 січня я пройшов ще одне обстеження, яке показало, що мої легені відновлюються. У той же день доктора порадилися і вирішили, що мене варто перевірити на коронавірус.

Вірус поширюється

29 січня у мого брата з’явився кашель і жар. На знімку його легень теж було видно невеликі затемнення. Його кваліфікували як пацієнта з підозрою на коронавірус. У той же день піднялася температура у моєї бабусі. Що стосується мене, то результати тесту виявилися позитивними, і моє захворювання стало офіційно підтвердженим.

Лікарня безкоштовно забезпечила мене ліками на 5 днів, і моя сім’я теж стала приймати ліки. Так як я відчував себе краще, а в лікарні не вистачало ліжок, мені сказали йти додому і ізолювати себе, так закінчилася і моя внутрішньовенна терапія.

2 лютого брата обстежили вдруге – тест дав позитивний результат. У бабусі 4 дня трималася висока температура, але потім вона одужала. Її не обстежували, як і маму, але вони все одно приймали ліки. Мій брат теж видужав, його тести показали негативний результат.

На КТ знімку 4 лютого було помітно істотне поліпшення стану моїх легень, і я перестав кашляти. Мене ще раз перевірили на коронавірус і ще прописали ліків. На наступний день результат тесту показав, що я більше не хворий, але відповідно до лікарських інструкцій, мені потрібно було повернутися для ще одного тесту. 7 лютого результати знову були негативними, тому мене офіційно визнали здоровим.

(Переглянуто 1 031 разів, 1 переглядів сьогодні)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *