Loading

У деяких випадках виконавча служба може накласти на єдине житло боржника арешт

У разі несплати за комунальні послуги споживачі несуть певні види відповідальності. Відповідне роз’яснення надали у Міністерстві юстиції.

“Всі ми є споживачами житлово-комунальних послуг, які нам повинні надаватись своєчасно та якісно. З іншого боку у нас, як у споживачів цих послуг, є також обов’язок своєчасно та повністю розраховуватися за надані нам послуги”, – йдеться у повідомленні.

Можливі види відповідальності

За несплату за користування житлово-комунальними послугами до боржників може застосовуватися відповідальність у таких формах:

1. Стягнення пені.

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги ЖКГ споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Не нараховується пеня за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії або за наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Також читайте:  У Києві викрито велику злочинну групу, яка "віджимала" квартири містян

2. Припинення надання комунальних послуг.

Законодавством не передбачена можливість припинення постачання тепла та холодної води, а також водовідведення населенню за борги. У разі наявності у споживача заборгованості надавач цих послуг може звертатися для стягнення до суду.

Натомість постачальники газу та електроенергії мають право на припинення надання послуг.

3. Виселення з житла та звернення стягнення на нерухомість.

В яких випадках є можливим виселення чи арешт майна

Звернення стягнення на майно боржника полягає в арешті майна, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Але цьому передує звернення надавача комунальних послуг до суду з позовом або заявою про видачу судового наказу стосовно стягнення заборгованості за комунальні послуги, оскільки факт заборгованості за ці послуги не є підставою для виселення.

У випадку винесення судом позитивного рішення або видачі судового наказу про стягнення суми заборгованості за комунальні послуги надавач звертається до виконавчої служби або приватного виконавця з виконавчим документом про стягнення заборгованості в примусовому порядку, в тому числі і шляхом накладення арешту на майно.

Також читайте:  У Києві викрито велику злочинну групу, яка "віджимала" квартири містян

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінустановах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно (крім майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення).

Якщо сума заборгованості боржника за житлово-комунальні послуги перевищила 20 мінімальних заробітних плат (зараз це 6 000 грн х 20 = 120 000 грн), виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт.

Спершу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Яким є борг українців за комунальні послуги

У грудні 2020 року борг населення за комунальні послуги збільшився на 11,3% (на 7,49 млрд грн) до 73,6 млрд грн, а у січні 2021 року він збільшився ще на 10,1% (на 7,4 млрд грн) – до 81,04 млрд грн.

Також читайте:  У Києві викрито велику злочинну групу, яка "віджимала" квартири містян

На кінець січня заборгованість населення за постачання та розподіл природного газу становила 34,4 млрд грн, за постачання теплової енергії та гарячої води – 26,6 млрд грн, за постачання та розподіл електроенергії – 7,7 млрд грн, за водопостачання та водовідведення – 5,9 млрд грн, за квартплату (управління багатоквартирним будинком) – 5,3 млрд грн, за надання послуг із вивезення сміття – 1,1 млрд грн.

У січні українці сплатили за житлово-комунальні послуги 23,9 млрд грн (це складає 77,7% від нарахованих за цей період сум, тобто від 30,8 млрд грн).

Джерело: https://money.liga.net/novini/news/neuplata-za-kommunalnye-uslugi-kakuyu-otvetstvennost-nesut-potrebiteli

Підписуйтесь на наш канал в Telegram – будьте в курсі останніх новин!

Також Ви можете Розмістити свою скаргу, статтю або новину на нашому сайті.

(Переглянуто 270 разів, 1 переглядів сьогодні)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *