Президент Порошенко пішов

Президент Порошенко пішов.

Формальності, тобто інавгурація нового Президента не так вже й важлива. Символ – це тільки символ.

Не раз і не два публікував свої різкі слова про поведінку Порошенко, і про наслідки його поведінки. Не раз публікував жорсткі листи, йому адресовані. Сьогодні повинен відчувати радість. Але нема в мене радості. Мені гірко. Він, забрехавшийся і самовпевнений, мав намір стати авторитарним правителем. Не зміг, Україна – не Росія. Політик не може бути успішним, якщо він не здатний на компроміс. Петро Порошенко, на жаль, позбавлений цієї здатності. Не в силах піти гідно, хоча б цим викликавши симпатії у громадян України, які віддали голоси на виборах його конкуренту.

Також читайте:  Одного дня Президент Зеленський може отримати ЧОТИРИ ТИСЯЧІ ЗВЕРНЕНЬ своїх виборців

«Зміна віх». Був такий збірник текстів великих умів царської Росії і Малоросії, виданий понад століття тому. У нас, в незалежній українській державі зараз починається зміна віх. Для мене – довгоочікувана. Народ України заслуговує на це. Він, народ України, прокидається, про це свідчать недавні президентські вибори.

Чи все вийде у Володимира Зеленського? Чи зуміє він зробити диво? Не вийде, не зможе. Занадто важкий, надто брудний спадок залишає йому Порошенко. Залишає йому не тільки війну і окуповані Росією території, а й страшний вантаж внутрішніх проблем – держава мертвого закону. Оскільки він, Петро Порошенко впевнено і самовпевнено готував себе до авторитарного управління державою. Де він і тільки він повинен був стати єдиним символом і сенсом закону.

Також читайте:  Смешко обов'язково стане главою уряду - Гордон

Мені не радісно. Життя так і не навчило мене зловтішатися. З тривогою спостерігаю копирсання колишніх мерзотників, великих і дрібних, в черзі до Володимира Зеленського. Хтось мріє стати (або залишитися) міністром, хтось прагне отримати крісло в парламенті. Важко йому, дуже важко. Велика кількість осіб, велика кількість слів. Велика кількість солодких посмішок. І – жодного щирої поради.

А йому сьогодні дуже потрібні радники. Ні на що матеріальне котрі не претендують, щирі. Йому б створити свій, не Адміністрації Президента, Ради. Не з черги бажаючих прислужитися, сподобатися і підгодуватися. З інших, колючих і чесних.

Автор: Семен Глузман

Коментарі

коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

УкраїнськаРусскийEnglishDeutschItalianoLatviešu valodaPolski